З 28 жовтня і протягом місяця у Первомайську мала б працювати команда волонтерів зоозахисної організації «Чотири лапи». Команда приїхала, однак роботу не розпочала і згодом поїхала. Чому так сталося? Редакція звернулася по коментарі до волонтерів та представників міської влади.
Як пояснює міська влада конфлікт із ТОВ «Чотири лапи»
Коментар від міської влади редакції дотримати не вдалося.
Опікувалося приїздом волонтерів управління ЖКГ Первомайської міської ради. Тож зателефонували в першу чергу до очільника управління Олександра Лисого. Пан Олександр повідомив, що займалася безпосередньо цією роботою його заступниця Тетяна Троян і надав її телефон для зв’язку. Пані Тетяна пообіцяла запитати дозволу у керівництва коментувати ситуацію і лише тоді зв’язатися з редакцією. На жаль, з моменту телефонної розмови, а це було 30 жовтня, коментарі отримані не були.
Втім, редакція готова до діалогу і із задоволенням оновить цей матеріал, додавши роз’яснення міської влади, коли вони будуть готові.
Що розповідає про невдалий приїзд до Первомайська представниця ТОВ «Чотири лапи»
Олена Сушко у Тальному, Черкаська область. Міська влада пішла назустріч команді, організувавши необхідні умови для роботиФото: viche.ck.ua
— Скажіть, будь ласка, що ж все-таки стало причиною того, що ваша команда поїхала з Первомайська, не розпочавши роботу? — це запитання я ставлю Олені Сушко, лідерці мобільної команди ТОВ «Чотири лапи», координаторці проєктів.
— Перш за все той факт, що по приїзду команди нам повідомили, що приміщення, яке було погоджене для роботи, не може використовуватися так, як нам це потрібно. Чому? Тому що нам потрібно розставити клітки для перетримки тварин після операції, а у приміщенні підлога — тільки-но постелена плиткою і плитка буде пошкоджена. Хоча я не розумію, для чого тоді це приміщення було пропонувати? А далі почалися розмови від організаторів про те, що «для чого вам взагалі клітки». Хоча я пояснювала, як працює наша команда. Що після стерилізації ми обов’язково маємо тварин тримати в клітках, спостерігати за їхнім станом, як вони відходять від наркозу, як себе почувають і так далі.
Організатори від Первомайська почали говорити команді, що клітки вам не потрібні, тому що всі тварини, які будуть надходити для роботи, — це будуть опікунські тварини. І люди будуть одразу після операції забирати їх додому чи на місце перетримки. Що також не збігається з правилами нашої організації. І по телефону, під час розмови з організаторами, перед проєктом я розповідала, що ми перш за все працюємо з безпритульними тваринами. Це те, з чого ми починаємо роботу. А для опікунських тварин ми виділяємо волонтерські дні. І ми не можемо працювати лише з опікунськими тваринами, якщо в місті є проблема з вуличними тваринами. Це правила нашої організації, і ми не можемо їх порушувати. Тобто, перш за все — вуличні тварини. Потім — опікунські.
Міський голова Бердичіва Сергій Орлюк та лідерка команди ТОВ «Чотири лапи» Олена Сушко підписують Меморандум про співпрацюФото: berdychiv-rada.gov.ua
Чому так? Тому що безпритульними немає кому опікуватися. І це класно, коли в місті є опікуни, які можуть на себе взяти ось цю турботу про тварин, взяти до себе їх, під своє крило і допомагати. Але все ж залишаються ті, хто живуть на вулицях, і ми починаємо з них.
Основною метою нашої команди не є простерилізувати всіх тварин у містах, тому що це фізично неможливо.
У нас всього 2 ветеринари, 2 ловці, команда невелика. Наша мета — показати місту, яка структура роботи має бути у майбутньому — руками міста, щоби ця проблема була вирішена. Адже всі розуміють, що за місяць неможливо вирішити проблему повноцінно, на 100%, це неможливо. Ми показуємо, що ось такий метод операції, запрошуємо місцевих ветеринарів із державних чи приватних клінік, будь ласка, приходьте, навчайтесь. Мінімальний розріз для того, щоб тварина швидко проходила реабілітацію, якісні медикаменти — і тварина недовго спить після операції, швидко прокидається, почуває себе добре. Багато таких моментів ми розказуємо. Показуємо, як ми ідентифікуємо тварин: кліпси ставимо, вносимо в базу. Всі тварини зафіксовані, потім можна контролювати, коли робити ревакцинацію від сказу. У місті має бути прийнята Програма по поводженню з тваринами, має регулюватися відношення до домашніх тварин у людей: якщо тварина не несе племінної цінності, її потрібно стерилізувати. І так далі, і тому подіне.
Ми за цей місяць роботи мали би показати і розказати, що місто має робити далі, аби місто далі не потребувало допомоги якихось фондів, не виплачувало кошти комусь, якщо це може зробити самостійно, заручившись допомогою волонтерів і місцевих жителів.
А ми стикнулися лише з претензіями про те, що ось «у нас вже є 300 заявок на опікунських тварин і ви маєте зробити їх». По суті, ми не маємо цього робити, тому у нас є прописані у Меморандумі наші обов’язки і головна наша мета.
Іноді буває, в деяких містах, що є якісь певні непорозуміння: чи то не підходить місце для роботи, іноді не підходить готель чи харчування не дуже добре. Але ми це все проговорюємо не лише до проєкту, а й під час проєкту. Було й таке, що ми три дні просто шукали разом із міськими організаторами місце для роботи, щоб воно ідеально всім підходило, і нічого страшного в цьому немає, тому що це все організаційні моменти і людський фактор, що може бути. І ми просто поступово за ці три дні дізнавалися про місто, а місто — про нашу роботу. І далі починали вже роботу.
У даному випадку це було неможливо. Тому що, окрім того, що організаторам із Первомайська не сподобалася наша методика, також ми почали в свою сторону чути хамство і приниження, по типу: ваші ловці неякісно працюють, ваша методика є невірною, але це все було сказано набагато грубішими словами. Тому нашим керівництвом було прийняте рішення, що продовжувати проєкт немає сенсу. Якщо на початкових етапах уже ідуть безпричинно конфлікти, то що може бути далі?
Я читала коментар, в якому процитували слова одного з наших колег. Він спілкувався телефоном з керівником і була озвучена нашим працівником фраза, що, якщо якась тварина загине, що буде далі, як вони роздують скандал? Дійсно, така фраза прозвучала, і я можу пояснити, чому. Лікарі, які працюють у цій сфері, розуміють, що наркоз — це завжди ризик. Не тільки ветеринари, а й людські лікарі. Щоб провести операцію, потрібно перед нею провезти ряд досліджень та аналізів. Оскільки ми маємо справу з безпритульними тваринами і у нас мобільна операційна, можливості робити такі дослідження до операції немає. І є певні ризики, що якась тварина може мати паралельні хвороби серця чи ще чогось, і одна на тисячу тварин може загинути. Це рахується статистичною нормою. Чому була сказана ця фраза нашим колегою? Ми ще нічого не робили, а вже отримали надмірну кількість хамства і нерозуміння, тож якщо раптом станеться якась проблема чи якась така ситуація, ми можемо отримати набагато більше хейту і того всього, що нам не потрібно. Ми маємо працювати з людьми, з якими можемо порозумітися.
— Від кого саме було хамство у бік вашої команди?
— Скажімо так, від організаторів проєкту. Хто саме і що говорив, я не готова озвучити.
Наша команда завжди старається бути максимально спокійною і урівноваженою в будь-яких ситуаціях, ми розуміємо, що ми обличчя великого фонду. І не можемо собі дозволити вести себе некультурно. Можливо, щось було сказано на емоціях, уже після того, як на команду полетіло багато неприємного. Тож, повторюся, не хотілося б працювати в місті, де є нерозуміння і де не підтримують абсолютно нашу думку. Під час цих всіх розмов нам було неодноразово сказано, що в Україні є організації, які набагато краще працюють, ніж ми, і вони вже працювали на території міста. Тому ми вирішили дати змогу працювати з кращими, не хотілося б, аби місто було змушене терпіти нашу команду, ми не є, за їхніми словами, професіоналами і так далі. Для чого взагалі тоді було нас запрошувати?
Відео: 214 тварин за 3 тижні стерилізували в Сумах волонтери ТОВ «Чотири лапи».
— Я так зрозуміла, що тепер друге моє запитання немає сенсу ставити і у наше місто ваша команда не повернеться?
— Я не буду гарантувати цього. Ми завжди раді співпраці. Але якщо ця співпраця буде на одній хвилі, щоб було порозуміння, щоб була підтримка нашого методу роботи. Ми працюємо по методу: відлов / стерилізація / повернення на місце проживання через добу після операції; на опікунських тварин ми виділяємо половину понеділка і цілу п’ятницю, а інші дні ми витрачаємо на вуличних тварин. Тим паче, міський голова запевнив, що в місті дуже багато вуличних тварин, які потребують стерилізації. Адже вони живуть на вулиці і несуть, так скажемо, певну загрозу у тому, що вони не стерилізовані, не соціалізовані, не вакциновані від сказу. Якщо є порозуміння, якщо люди йдуть на контакт, ми не відкидаємо того, що в майбутньому можлива співпраця. Але має бути зацікавленість двох сторін.
— Ще раз перепитаю, бо хочу точно зрозуміти. Ви самі відловлюєте тварин?
— У нас така команда: два ветеринари, два ловці і доглядач за тваринами до і після операції. Ловці виїздять зазвичай самі, але для того, щоб пришвидшити процес відлову, ми просимо місто надати чи працівника комунальної служби, чи волонтера, які знають, де є скупчення вуличних тварин. Вони показують цих тварин, можливо, якщо вони підгодовують, то можуть підізвати тварину, і тоді процес буде трішечки швидшим. Але так само ловці можуть і без цього ловити, самостійно, просто курсуючи містом. Ми можемо працювати також і з опікунськими тваринами, але це має якось бути врегульовано, в спокійних розмовах, без агресії.
Відео: у Миколаєві.
— Виходить, місто неправильно обрало тактику? Бо зробили одразу оголошення і почали записувати на стерилізацію.
— Так, і нас ніхто про це не попередив, ніхто не запитав, чи так потрібно. Хоча я надіслала повністю всі умови нашої роботи, які включають у себе місце для роботи, забезпечене електроенергією і водою, і щоб можна було поставити сміттєвий бак поруч, проживання та харчування для команди на цей період — і більше нічого, все інше надає організація. Так, у переписці у вайбері я погодила те приміщення, яке організатори показали. А ще й розповідають, що у мене нічого не можна запитати! Та можна, я працюю 24/7. Доступна у будь-якому месенджері чи за телефоном. Ми і спілкувалися телефоном багато, у вайбері надсилали мені фото та відео, і я їх погодила, бо приміщення дійсно відповідало вимогам. Але коли команда приїхала, виявилося, що там працювати так, як ми працюємо, нам не дозволено.
— Тобто, вам заборонили ставити клітки і на цьому крапка.
— Так. Якщо буде потрібна ще якась інформація, звертайтеся. Ми відкриті до комунікації завжди.
Матеріал створений у рамках проєкту «Голоси України» в рамках ініціативи Ханни Арендт за підтримки фонду European Centre for Press and Media Freedom та Federal Foreign Office Germany. Партнери не впливають на контент і не несуть за нього відповідальності.
