Інфекції сечовидільної системи — це захворювання, які виникають через зараження бактеріями (найчастіше кишковою паличкою). Вони можуть вражати будь-яку частину сечовидільної системи, зокрема нирки, сечоводи, сечовий міхур або уретру. Основними симптомами є біль під час сечовипускання, відчуття неповного спорожнення сечового міхура та біль у нижній частині живота. Якщо інфекцію не лікувати, вона може поширюватися і призводити до серйозних ускладнень (аж до ниркової недостатності). Інфекції сечовидільної системи є особливо небезпечними через можливість хронізації захворювання та виникнення рецидивів. Саме тому важливо швидко діагностувати та правильно вибрати методи лікування, щоб уникнути серйозних наслідків для здоров'я. Так, при циститі достатньо приймати Сорцеф для швидкого одужання, а для лікування пієлонефриту знадобиться більш серйозний курс антибіотикотерапії.
Якими шляхами інфекція може потрапити у сечовивідні шляхи
Важкість захворювання та клінічна картина часто залежать від того, яким шляхом інфекція потрапляє в організм:
- через уретру — частий шлях, особливо у жінок (через коротку довжину уретри), бактерії потрапляють в уретру із зовнішніх статевих органів;
- через статевий контакт — під час статевих стосунків бактерії можуть проникати у сечовидільну систему, особливо якщо немає належної гігієни або захисту;
- незадовільна гігієна — недотримання гігієнічних норм після сечовипускання або дефекації;
- через катетеризацію — люди, яким ставлять катетери для сечовипускання, більш схильні до ризику занесення інфекції;
- через порушення сечовипускання — якщо сеча довго затримується в організмі через патологічні перешкоди.
Якщо своєчасно розпочати терапію, патологічний процес можна зупинити та швидко вилікувати. Якщо ж із цим зволікати, він може розповсюджуватися на інші органи.
Яке лікування може бути призначене
Для лікування інфекцій сечовидільної системи можуть використовувати:
- Антибіотики. Лікар підбирає препарат, спираючись на тип бактерій, які спровокували патологічний процес у конкретного пацієнта, та їхню чутливість.
- Уросептики. Чинять протимікробну дію саме у сечовидільній системі.
- Протизапальні засоби. Знімають запалення та біль, що виникає під час сечовипускання. Використовують як підтримувальну терапію.
- Пробіотики. Важливо підтримувати баланс мікрофлори, особливо після курсу антибіотиків, щоб запобігти розвитку дисбіозу та повторних інфекцій.
Правильне лікування інфекцій сечовивідних шляхів залежить від своєчасної діагностики та підбору ефективних препаратів. Якщо вчасно не розпочати терапію, хвороба може призвести до серйозних ускладнень, тому важливо приділити їй достатню кількість уваги.
