До редакції Гард.City звернулася працівниця дитячого садка у Первомайську, а саме: харчоблоку. Жінка розповіла, як вони працювали під час відключень електроенергії. До медіа первомайчанка зателефонувала після того, як прочитала матеріал «5 запитань до влади від читачів: бліц-інтерв’ю у кабінеті першого зама міського голови Первомайська».
Первомайчанка представилася журналістці, однак попросила зберегти анонімність для широкого кола читачів. Тому в матеріалі ми назвемо її умовно Оксаною.
Оксана спочатку досить імпульсивно висловилася про те, що вона думає про роботу чиновників, але потім згодилася відповідати на запитання послідовно.
Кухпрацівниця харчоблоку садочка: «Хочу розповісти, як воно насправді»
— Отже, масоване відключення електроенергії влітку 2024-го. У садочках плити електричні. Можете розповісти, як ви працювали?
— Якщо електрики не було, наприклад, з 6-ї до 8-ї ранку, то ми виходили з 4-ї ранку на роботу, попри те, що робочий день має починатися о 6-й. До 6-ї ми готували і сніданок, і обід, і полуденок.
— А як же зберігали? Як розігрівали чи давали дітям холодне?
— А отак. Укутували ковдрами, так і стояло. Хоча за вимогами їжу треба приготувати за годину до видачі.
— Не потруїли дітей? Все нормально пройшло?
— Нормально. Але ненормально. Це просто жесть, насправді. Я навіть не знаю, як про це говорити вголос.
— Якщо з 8-ї до 10-ї була електрика, — продовжує Оксана, — то тоді ми готували сніданок з 4-ї до 6-ї, а з 8-ї до 10-ї готували обід і полуденок. Взагалі пристосовували до графіків.
— А як ви могли прорахувати, коли готували, якщо ситуація могла змінитися протягом одного дня кілька разів?
— Так, і таке було. Якщо виключали електрику не за графіком, то завідувачка писала наказ про дворазове харчування, знімали гроші з оплати. І все, з 15-ї години батьки мусили забирати дітей.
— Тобто, обдзвонювали батьків і просили забрати дітей раніше. А якщо батьки не могли цього зробити?
— Так і сиділа дитина в садочку, але ж голодна.
— Багато таких випадків було?
— Зараз і не згадаю, скільки. Були.
— Яку допомогу надавало керівництво? Чи оплачувалася понаднормова робота?
— Кожного дня ми обговорювали із завідувачкою, що будемо робити завтра. Якщо виходили на 4-ту ранку, завідувачка дозволяла нам піти раніше додому.
— Ви до мене звернулися конкретно по статті та заяві чиновників, що приготувати можна й на пічці у дворі.
— Як таке взагалі можна говорити? ДСНС таке дозволяє? Це пожежонебезпечно. По-друге, якщо велика кількість дітей, великі каструлі носити на вулицю і з вулиці — як вони це уявляють? Яке це дотримання техніки безпеки, яке дотримання санітарних норм?
— А якого об’єму у вас каструлі?
— Найбільша на 20 літрів. Навіть удвох підняти її, гарячу, непросто.
— Ще одне запитання: вас відправляли на простій?
— На початку повномасштабного вторгнення таке було.
— Розкажіть про водозабезпечення.
— У нас є ємності, куди можна набрати запас води на день, щоб зварити їсти. А помити посуд? Наскільки я знаю, завідувачка просила водоканал підвозити воду. Але не було такого, щоб самі запропонували, коли вода відключена, завжди доводилося просити. Коли привозили, то виходили всі разом, із помічниками вихователів, кухня, всі натаскували воду у ємності, які були. Але ніяких ємностей не вистачить, щоб три рази дітей погодувати і потім гарно вимити посуд і відмити кухню. А мити ж треба з дотриманням санітарних вимог.
«Нас просто кинули напризволяще»
— Який ви як працівник харчоблоку бачите вихід із ситуації, що склалася?
— Щоб були якісь альтернативні джерела електроенергії. Хоча б генератори. Нам треба потужний генератор та паливо до нього. А зараз ми самі по собі, просто кинуті напризволяще. Вони говорять про пічки. А де її поставити? Посеред дитячого майданчика? А дрова де брати?
— Який у вас розмір зарплатні?
— Мінімальний. У всіх кухарів по садочкам мінімалка. Хоча у нас вважається шкідлива робота, наші робочі місця атестують. А доплата за таку роботу — чи 65, чи 75 гривень, точно не пам’ятаю.
— Я як прочитала оту брехню за генератори, що начебто всім закупили, мене просто тіпало, — не стримує емоцій Оксана. — Навіщо ви обманюєте? Ви ж знаєте, що нам ніхто нічого не дав. Ніхто з них абсолютно нічим насправді не цікавиться — як ми і що ми, що ми робимо, як доводиться працювати. Коли звучить тривога, діти та вихователі йдуть в укриття, а ми працюємо. Тому що продукти видані, як ми зупинимо процес? Слава Богу, що немає прильотів, а якби були? З управління видали бокси для продуктів для дітей в укритті. Поставили їх для комісій, щоб показувати. А що туди дітям покласти, ви подумали? У нас у країні війна, а чиновники продовжують працювати на показуху.
— Ще хочу додати за їхні показові суботники, — продовжує розповідати про те, що накипіло, жінка, — ми з освіти повинні йти прибирати залізничний міст, Молодіжний парк, центр, якісь береги річок та біля доріг. Чому ми там маємо прибирати? Де в моїх посадових обов’язках написано, що я гребу сміття в центрі чи при дорозі? І яке право має управління освіти чи виконком мене виганяти на суботник, якщо на роботу мене наймала завідувачка садочком? Це не моя робота. І не моя робота ремонтувати приміщення дитячого садочка. Коли це вже закінчиться? Ми, помічники вихователів, всі працівники садочків перетворюються на будівельників. Ми що — спеціалісти? Так само — вивезення сміття. Дають лише машину. Хто повинен вантажити? Знову ми?
Як пише управління освіти Первомайської міської ради, на фото — освітянські заклади Первомайська вчергове долучилися до прибирання території громади в межах осіннього місячника з благоустрою
Звісно, це запитання первомайчанки — риторичне. Але все-таки дамо відповідь. Не повинні. У кожного закладу освіти є засновник. І саме засновник відповідальний за створення гідних умов і для праці, і для вихованців. І не засновник має їздити з перевірками (педагоги традиційно називають такі перевірки «об’їзд»), а колективи закладів мають після відпустки прийти на своє робоче місце і запитати засновника: а що ви зробили за літо? Однак поки в Україні не буде справжнього громадянського суспільства, закони так і будуть порушуватися. У цьому випадку — Кодекс законів про працю України. А чиновники так і будуть розпоряджатися бюджетниками, як власністю — від суботників до виборів.
