Війна — це потрясіння для всіх сфер життя. Не стали винятком і комунікації. На тлі сьогоднішніх подій кожне слово набуває особливої ваги. Що змінилося, що саме впливає на ефективність спілкування, як зберегти комунікацію якісною, як культивувати культуру спілкування? Журналістка Гард.City розпитала докторку філологічних наук, професорку, фахівчиню з комунікацій, завідувачку кафедри журналістики, реклами та PR-технологій НУК імені адмірала Макарова Оксану Філатову.
Фото: з особистого архіву
«Викладацька робота базується на комунікативних компетентностях»
— Розкажіть про себе, про свою діяльність, в тому числі й в комунікативній сфері.
— Моя професійна діяльність безпосередньо пов’язана з комунікативною сферою, адже викладацька робота базується на комунікативних компетентностях. Для мене важливим є не тільки навчання студентів-медійників базовим знанням, а й формування у них культури спілкування. Зокрема — вміння грамотно та аргументовано висловлювати свої думки, вміння слухати та чути, «читати» мову жестів, долати невпевненість у спілкуванні тощо. Окрім того, моя наукова діяльність передбачає налагодження діалогу та співпраці з українськими та зарубіжними науковцями. Обов’язки завідувача кафедри журналістики, реклами та PR-технологій у НУК імені адмірала Макарова також вимагають вміння комунікувати з колегами в різних ситуаціях.
Фото: з особистого архіву
«Ефективне спілкування означає уміння слухати й розуміти одне одного»
— Поговоримо про важливість комунікації у наш час. Зокрема, комунікації між владою і громадою.
— Спілкування є найважливішим елементом життя будь-якої людини. Це необхідний атрибут, з яким ми стикаємося і в особистому житті, і у професійному. Погодьтеся, що знайти надійних друзів, домогтися професійного успіху й визнання чи побудувати кар'єру неможливо без уміння ефективно спілкуватися. Британський енциклопедист, політик Джон Леббок навіть уважав, що для успіху в житті вміння спілкуватися з людьми набагато важливіше за наявність таланту.
Не менш важливою є комунікація органів влади і громади. Вважаю, що здатність ефективно спілкуватися та слухати мешканців є вирішальним фактором. Прозора та чесна комунікація між владою і громадою допомагає не тільки ефективно вирішувати нагальні питання та інноваційно розвивати громаду, а й уникати кризових ситуацій.
— Що сьогодні, на ваш погляд, впливає на ефективність спілкування?
— На ефективність спілкування впливає чимало факторів. Ефективне спілкування означає уміння слухати й розуміти одне одного, поважати право кожного мати свою думку, вживати слова ввічливості тощо. Важливими є також зрозумілість інформації та врахування зворотних зв'язків щодо того, наскільки правильно співбесідники зрозуміли одне одного.
Фото: з особистого архіву
«Під час війни відбувається «ревізія» стосунків, за якої «відсікається» непотрібна, нещира комунікація»
— Як війна змінила підхід до комунікації?
— Наше життя докорінно змінилося. Під час війни ми щодня стикаємося з новими викликами як в особистому житті, так і в професійному. У драматичних умовах, часом — трагічних подіях кожне слово набуває особливої ваги. Словом можна підтримати людину, сформувати почуття контрольованості ситуації та довіри. Натомість відсутність комунікації дуже швидко породжує паніку, відчуття тривоги та безпорадності.
— Значить, зросла потреба у спілкуванні?
— Як мені здається, з одного боку, зросла потреба у спілкуванні, в налагодженні стосунків із близькими, у відновленні втрачених контактів. Цьому не стають на заваді ні кордони, ні тисячі кілометрів, що відділяють розсіяних по всій країні та за кордоном людей одне від одного. З другого боку, відбувається «ревізія» стосунків, за якої «відсікається» непотрібна, нещира комунікація. Тобто комунікація в умовах війни вибудується за схемою «свій» — «чужий», в якій людина розрізняє тих, до яких вона належить («свої») або не належить («чужі»).
— Тобто комунікація формує нові суспільні звички?
— Комунікація в умовах війни формує нові суспільні звички. По-перше, бачимо поширення й унормування традиційних цінностей. По-друге, формується практика максимального стиснення часу для вирішення суспільно значущих чи особистих питань. В комунікації надважливими є чіткість, конкретика та прямота висловлювань, доречних у певному контексті. Акценти — на актуальних та важливих темах.
«Війна підштовхнула до оновлення комунікаційних стратегій»
Фото: з особистого архіву
— Як війна вплинула на вашу діяльність? Що змінилося?
— Звичайно, війна вплинула на професійну діяльність. З перших днів ворожого вторгнення навчання студентів перейшло в онлайн-формат, що не сприяло ефективності комунікації студента й викладача. Якість «живого» спілкування та спілкування «в моніторі» — це різні речі. Довелося змінювати прийоми та методи навчання, змінювати розклад, підлаштовуватися під графік включення електроенергії тощо. Цьогоріч ситуація трохи покращилася і студенти-медійники могли навчатися у змішаному форматі. Вони блискуче захистили дипломні проєкти в авдиторіях університету та отримали кваліфікацію «бакалавр журналістики, реклами і зв’язків з громадськістю».
— Що таке «стратегічні комунікації»?
— Термін «стратегічні комунікації» — не новий. Він уперше з’явився в урядових структурах США у першій половині XX століття. Експерти з комунікацій та зв’язків з громадськістю називають стратегічні комунікації «дорожньою картою», що допомагає берегти ресурси та закладає фундамент готовності до викликів. З такою інтерпретацією варто погодитися. Додам лишень, що стратегічні комунікації» передбачають скоординоване й належне використання широкого спектру комунікативних можливостей. Іншими словами, це відповідь на питання «що», «кому», «як», «в яких умовах», «коли» та «навіщо» ми комунікуємо.
— Як урізноманітнити комунікацію під час війни?
— Війна підштовхнула до оновлення комунікаційних стратегій. Наразі важливо регулярно спілкуватися з людьми, бути постійно на зв’язку. Важливо відкрито демонструвати своє ставлення до реальних подій, долучатися до соціальних ініціатив.
Фото: з особистого архіву
— Ваші побажання українцям.
— Життя продовжується. Кожен із нас має свою роль у цій війні і кожен здатен зробити внесок у перемогу та розбудову країни. Навіть у складних реаліях нам усім треба швидко адаптуватися до нових умов, використати кризу для пошуку нових можливостей.
