У Первомайському краєзнавчому музеї час від часу відбуваються майстер-класи з гончарства. На один із них завітала журналістка Гард.City. Як це — власноруч ліпити з глини, що саме виготовили учасники та як записатися, щоб і собі спробувати цей вид творчості, читайте у репортажі.
Робота з глиною: людина усміхається і сяє зсередини, як той ліхтарик
Розповідає Олена Красіна, завідувачка Первомайського краєзнавчого музею:
— Декілька років співпрацюємо із Віктором Макарцевим. Він єдиний, хто в нашому регіоні працює з глиною. Він живе у Степківці. Свого часу там була гончарна майстерня, він працював з ними, з 1990-х років вони виїхали звідти, а техніка залишилася. Віктор самостійно продовжує чим займатися. Зараз проводить майстер-класи. Чудово працює з маленькими дітьми, з дорослими, дуже позитивна людина.
Майстер чудово працює з дітьми
Майстер класи влаштовують, коли формуються групи, тому що приїздити далеко. Коли набирається досить охочих, музей дає оголошення на своїх сторінках у соцмережах.
Запитую, з якого віку можна записуватися на майстер клас.
— Із трьох років дітки вже можуть горщик ліпити, звичайно, з майстром. Діти зазвичай набагато вправніші, ніж дорослі.
Діти залюбки ліплять із глини
На цей травневий майстер-клас завітало багато учасників: і дорослі, і діти. Творча робота тривала зранку до третьої години дня. Усі учасники пішли задоволені, уносячи із собою свої вироби. Дехто залишив роботи у музеї, щоб ті підсохли і можна було безпечно везти додому. А один із найменших, але найактивніших учасників подарував своє творіння музею.
Знайомтесь: Олександр Леванков третій (тому що батько та дідусь теж Олександри). Працівники музею кажуть: «Олександр — талановитий хлопчик, відвідує майже всі майстер-класи». Ось і цього разу Сашко зліпив щось дуже оригінальне. Навіть майстер сказав, що такого виробу ще не бачив. На пропозицію забрати роботу додому Сашко твердо заявив: «Ні, це буде новий експонат для музею. Він буде стояти отам, де глечики, в українській хаті!»
Софія з Бахмута виготовила підсвічник, а Катя з Первомайська зліпила глечик.
Софія виготовила підсвічник
Катерина зліпила глечик
Вироби різні, як і учасники. Та спільне одне: у всіх очі світяться. Навіть короткочасна робота з глиною впливає так, що людина починає усміхатися і сяяти зсередини, як той ліхтарик. Мабуть, тому, що гончарство — це чиста творчість. Це можливість самому ліпити свій глечик, але метафорично ти відчуваєш, що в змозі «ліпити» свою долю, гарну і таку, як хочеш. Недарма в слові «гончарство» є склад «чар»: ця справа дійсно чарівна. І той, хто взявся за глину, стає сам собі чарівником.
На майстер-клас завітали засновник ТУР Олексій Олейник (дядько Льоша) із дружиною Людмилою, адже хочуть організувати гончарну арт-терапію у «Садибі», в Куріпчиному.
Насамкінець майстер запропонував і авторці цієї статті спробувати попрацювати з глиною. Відчуття захопливі, наче повертаєшся в дитинство. Обрати, що саме будеш ліпити: глечик чи вазочку, горщик чи миску. А потім спостерігати, як глина у руках змінює форму. Майстер показує, пояснює і допомагає, тож усім, навіть якщо доторкнувся до гончарного круга вперше, усе вдається.
Щиро вдячна майстру за подарунокФото: із особистого архіву журналістки
Гончарний круг крутиться і гуде, а твій майбутній глечик видовжується, набуває форми, боки круглішають, а краєчки файно вигинаються. Можна ще й за бажанням намалювати якийсь візерунок: смужки чи хвилясті лінії. А ще можна занурити руки у воду і вимаститися в глині по лікоть. І ось за декілька хвилин виріб готовий: він один такий, і це круто. Тепер треба почекати, доки він висохне.
Тарілка з глини
Посуд, який виготовляють на майстер-класі, декоративний. Його можна розмалювати акриловими фарбами чи покрити лаком і використовувати як прикрасу, або для зберігання чогось сухого: мисочку для цукерок, вазочку для олівців, діти часто роблять собі такі підставки для шкільного приладдя, каже майстер.
Декоративний глечик
А от наливати воду, ставити квіти у вазочки чи пити з глечиків не вийде: для цього потрібен випал, інакше вода проходитиме крізь стінки. Існують й інші цікаві техніки обробки виробів з глини.
Віктор Макарцев: «Людям цікаво. І у них виходить»
Цікавинками свого фаху ділиться майстер, гончар Віктор Макарцев.
— Чому людям так подобається ліпити з глини?
— Гадаю, людям цікаво. Вони дивляться і думають: треба й собі спробувати. І в них виходить.
— Де ви берете глину?
— Треба замовляти.
— А можна просто піти і накопати глини десь і ліпити?
— Можна. Але з нею треба багато займатися: переробити, очистити, і це дуже довга процедура. Навіть у нас є степківська глина, хороша, але нею займатися треба. А ця готова. Привезли, і нічого робити з нею не треба, просто розминаєш, щоб стала однорідною, щоб на гончарний круг можна було покласти і крутити.
— Оці вироби, які виготовляють на майстер-класі, можна використовувати як декоративні. А наприклад, щоб запікати у них щось в духовці, пити чай?
— Можна, але вони мають пройти процес обробки. Це — випалювання, омолочування, вощіння, ще є метод глазурування: покриваєш глазур’ю і ставиш в пічку, другий раз йде випал.
— Омолочування — це як, треба промащувати молоком?
— Так. У миску налив молока, туди горщики, всередину теж молока, покупав їх, вилив зсередини і поставив на сонці сушитися. На сонці вони висохли в теплі, і потім знову у пічку, і робимо випалювання ще раз, за певної температури. Тоді можна користуватися ними: і пити, і їсти, і мити цей посуд.
Нагадаємо: у Первомайському краєзнавчому музеї повсякчас відбуваються цікаві події та заходи: різноманітні майстер класи (гончарство, свічкарство, писанкарство, вишивання); благодійні музейники, засідання мовного клубу, виставки.
