Є таке складне для розуміння пересічного громадянина поняття: фішингові афери. Суть у тому, що ваші персональні дані цуплять, коли ви відвідуєте ту чи іншу сторінку в Мережі. Проблема в тім, що ці схеми стають дедалі більш винахідливими, про що знову попереджає поліція.
На обережності в інтернеті вкотре наголошують правоохоронці з Первомайського районного відділу поліції.
В чому суть
Мета такого роду афери — «зчитати» платіжні дані користувача та отримати доступ до коштів. Шахраї розсилають користувачам інтернет-майданчиків повідомлення для оформлення нібито доставки або фінансової допомоги. Пропонують перейти на фейковий ресурс та ввести дані банківської картки.
Що ж робити, якщо натрапили на фішингове посилання
- Перший і найважливіший крок, який потрібно зробити, — це негайно відключити свій пристрій від інтернету.
- Уважно перевіряйте URL-адресу, адже будь-які неточності можуть означати, що ви потрапили на фішинговий сайт. Елементарний приклад: diia.gov.ua — це державні послуги онлайн, а diya.dzgov.ua — невідомо куди вас приведе.
- Ніколи не повідомляйте дані карти, паролі та інші дані, що можуть використовуватися для підтвердження платежів.
- Купуйте та сплачуйте лише на перевірених сайтах.
- Не проводьте онлайн-платежів на ресурсах, котрі мають незахищений протокол «http://».
- Купуючи на платформах оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи і не переходьте у месенджери: туди шахраї можуть надсилати фішингові посилання.
- Не вводьте реквізити платіжних карток на незнайомих та підозрілих вебсайтах.
Тримайте в секреті:
- тризначний номер на звороті картки;
- пін-код до картки;
- логін та пароль до інтернет-банкінгу;
- коди банків та мобільних операторів.
Правоохоронці радять завжди користуватися лише перевіреними джерелами інформації, а також критично мислити. Пам’ятайте:, аби не потрапити на гачок шахраїв, треба завжди залишатися пильними.
Якщо ви все ж таки стали жертвою злочину, терміново звертайтесь до найближчого відділу поліції або телефонуйте 102.
Раніше ми писали: про найпоширеніші види шкідливого програмного забезпечення розповідають із кіберполіції. Читайте, і ви дізнаєтеся, що таке малварі.
- Підписуйтесь на нас у Telegram: канал Гард.City або Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
