У часи зневіри та воєн люди часто звертаються до мистецтва, що говорить про його значну роль у суспільстві. Сьогодні ми запитали у первомайців, які культурні ініціативи могли б допомогти людям у цей непростий час реалізуватися та як місцева влада може сприяти ініціативам. Із запитаннями завітали до одного із освітніх закладів міста. Чому? Бо саме в освіті працюють люди, які здатні проаналізувати та запропонувати ідеї, що можуть стати фундаментом для прийняття рішень у громаді.
Як місцева влада може сприяти розвитку культурних ініціатив у місті?
— Як на мене, то людям сьогодні немає, де себе реалізувати, причому неважливо, чи то молодь, чи то дорослі. Думаю, що мали б бути певні центри розвитку. Скажімо, для дітей, які навчаються, для людей, які працюють. Можна було б організувати центри вихідного дня, куди можна було б прийти людям і реалізуватися за інтересами. Це має бути інтелектуальний розвиток. Це не просто кафе, де люди відпочивають, а центр, де розвиватимуться певні компетенції. Для прикладу, є у нас музеї, де відбуваються культурні заходи, але їх відвідує обмежена кількість людей. А більшість закриті в своєму домашньому просторі. До речі, дуже добре, що у нас багато людей займаються спортом, але ще має розвиватися й інтелект. Звісно, що все це має відбуватися за підтримки влади.
— У нас є дуже багато міжнародних грантів, проєктів, в яких майже ніхто з первомайців не бере участь. Хоча можливості для цього є. Напевне, потрібно зацікавлювати і молодь, і дорослих, щоб вони подавали заявки. Звісно, для цього необхідно висвітлювати цю інформацію, щоб люди знали, що є такі можливості. Для прикладу, в школі проводиться фестиваль. Можна запросити молодь не тільки шкільного віку, а й студентів вишів та працюючу. І саме має бути запрошення, бо тоді буде мотивуючий фактор. Влада ж при цьому має ініціювати та сприяти. Ось, для прикладу, мала б діяти молодіжна рада, а у нас, на жаль, і досі її немає. Хоча були ініціативи від Миколаївської обласної ради, але чомусь це не спрацювало. Мабуть, через те, що немає ініціативи від влади. Якби була підтримка та допомога, то це було б круто. Я сама проходила навчання, але втілити свої знання мені немає де. Є різні алгоритми, є можливості, але немає підтримки. Бо, стукаючи в одні двері, тобі кажуть стукати в інші. І так по колу.
— Мені здається, мають бути гуртки, але не просто для дітей початкової школи, а для різновікової категорії. Можливо, це мають бути клуби для спілкування, де б люди могли себе творчо реалізовувати, або ж проєкти для розвитку. Звісно, із залученням молоді.
— Учні нашого ліцею не так давно брали участь у артхабі Вінграновського на презентації книжки Наталії Терещенко. Їм неймовірно сподобалося там. Так от, було б дуже непогано, якби на базі артхабу дозволили зустріч творчих дітей. Щоб вони там могли поділитися своєю творчістю, успіхами, поспілкуватися, почаювати. Це може бути виразне читання, хореографія, малювання — будь-що, пов’язане з творчістю. І таких дітей безліч. У нас в ліцеї це проводиться, а от на загальноміському рівні такого немає. Має бути міжколективна зустріч творчих дітей міста. Це потрібно для того, щоб вони розуміли, що місце їхньої зустрічі — це уже осередок культури, який стимулює й надає такі творчі можливості, і куди приходять люди за інтересами.
— На мою думку, це має бути збереження та відновлення українських традицій для наступних поколінь. Щоб сучасна молодь знала звичаї та традиції і могла передати своїм дітям. Займатися цим треба людям, обізнаним в цих процесах. Це можуть бути представники влади, можна залучати вчителів, експертів. Мова йдеться про воркшопи, майстеркласи, тренінги. Має бути комфортний креативний або так званий вільний простір, де буде всім цікаво. Але все це має бути на рівні влади, щоб це не було просто поговорили — і на цьому закінчилося. Я впевнена, буде багато охочих, і не лише серед дітей.
— Це питання непросте і його можна розділити на кілька напрямків. Перше — це фінансування. Надання грантів та субсидій для культурних проектів та заходів, що сприяє створенню нових ініціатив та збагаченню культурного життя міста. Друге — інфраструктура. Йдеться про розвиток та підтримку культурної інфраструктури, як-от: театри, музеї, галереї, бібліотеки, які стимулюють культурну активність та розвиток. Наступне — партнерство. Це про співпрацю з місцевими громадськими та приватними організаціями для спільного здійснення культурних заходів та проєктів. Мають бути програми підтримки. Це про створення програм та ініціатив, спрямованих на підтримку місцевих художників, майстрів ремесел, культурних організацій та інших учасників культурної сфери. Треба не забувати про пропаганду та інформування. Це щодо забезпечення доступності інформації про культурні події та можливості участі у них шляхом місцевих медіа та онлайн-каналів. Важливими є освіта та навчання. Це має бути здійснення програм освіти в галузі культури та мистецтва, які сприяють підвищенню культурної грамотності серед мешканців міста. Ну, і наостанок я би назвав сприяння різноманітності. Це про підтримку та заохочення різноманітності культурних виразів та творчих практик, враховуючи потреби різних груп та спільнот.
