Майже рік вони збираються щодня, як на роботу, замість відпочивати, і завзято працюють. Їхні очі світяться добром, а руки невтомно плетуть. Вони різні, але дуже дружні, й мають одну мету: допомогти тим, хто нас захищає. Вони — «Синюхинобрідські павучки». Журналістка Гард.City побувала в гостях у волонтерок із Первомайщини та розпитала про їхню діяльність та потреби.
«Майже за рік ми сплели понад 8 000 квадратних метрів сіток»
Про те, з чого все почалося, розповідає Марина Клименко:
— Ми себе так назвали: «синюхинобрідські павучки». Ми чули таку назву в інших місцях, і щоб довго не думати, вирішили собі: якщо ми плетемо, отже, ми павучки.
Ми зібралися на прохання сусіда Сергія, який зустрів свого знайомого, військового, на залізничному переїзді. Впізнали одне одного, обмінялися телефонами. Сергій йому каже: якщо буде щось треба, то звертайся, ви ж їдете на передову, то, може, ми вам зможемо чимось допомагати. Через деякий час він зателефонував і попросив: основне, що потрібно, — це сітки. Сергій звернувся до мене: «Тьотю Марино, а ми можемо це робити?» Я кажу: «А чого ж не зможемо?» Перед цим ми і вареники ліпили, і булки, хліб пекли. А потім взялися плести сітки. Починали з того, що з дому зносили, хто що мав: штани, кофти, футболки, все це різалося за підходящими кольорами. Потім ми вже почали виписувати фарбу, знайшли в інтернеті, почали фарбувати: простирадла, підковдри, те, що мали. Що люди зносили, те ми фарбували, різали.
Виготовлення сітки
Отак ми почали плести ті сітки, подивилися, що запит на них дуже великий. І ми стали працювати далі.
У нас є група «Синюхинобрідські павучки» (у фейсбуці — ред.), і ми там пишемо, що нам треба. Просимо людей. Нам завжди треба руки, перш за все, тому що треба комусь ходити плести, і нам треба кошти, бо це усе ми купляємо: тканину, основи для сіток.
— Ви купуєте все за свої кошти?
— Так, за те, що нам донатять люди, і за що ми здаємо. Наш односелець Дмитро, який працює на кораблі, щомісяця, починаючи з травня минулого року, донатить нам на сітки. Люди з-за кордону також надсилають кошти.
Ми даємо сітки усім, хто просить, буває, і з інших областей. Взимку була черга, ми просто не встигали. Ми плели, плели, і треба нові, ставили в чергу. Нас просили: «Поставте нас, будь ласка, в чергу». Просто серце сльозами обливається, коли ти розумієш, що ця сітка треба ще вчора, а ти її ставиш в чергу, бо ти просто не можеш встигнути фізично.
Улітку прибігали діти, нам допомагали плести. Допомагали вони дуже добре. Коли вони приходили, то ми по дві сітки на день сплітали. А сітка стандартна в нас 6 на
Робота над виготовленням сітки
— Скільки часу йде на стандартну сітку?
— Якщо є хоча б вісім душ, коли ми плетемо, то сплітаємо за неповний день, а плетемо ми з десятої до 16-ї.
— Чи давно ви почали плести?
— Скоро буде річниця. Почали наприкінці березня 2023-го. Почали підходить, підходить люди. Дуже дякуємо тим жіночкам, котрим 70+, їм велика шана, що вони у таких роках, і вони з нами щодня.
Нарізання тканини вручну
Вони нам ріжуть тканину. Зараз син Олександрівни купив оцю машинку, якою зараз ріжемо, трохи це все прискорилося. А раніше ми різали все вручну, оці жіночки мозолі натирали ножицями, обмотували пальці пластирами. Отака робота.
Завдяки машинці робота трохи прискорилася
— Скільки сіток сплели за цей час?
— Понад вісім тисяч квадратних метрів, це майже рік. До року, може, буде й десять тисяч квадратних метрів. Будем старатися.
Військові із сіткою від «синюхинобрідських павучків»
— Скільки вас всього?
— Нас є, мабуть, десь із двадцять, але ж люди постійно міняються, — каже Марина. — Є постійні, ті, хто ходить день у день, тільки через хворобу не приходять. Для села нашого колектив не такий і великий. Трошки приходили із Станіславчика ще дівчата, допомагали у вечірню зміну, вони себе називають «нічні павучки», у них є своя група, і там вони пишуть: дівчата, сьогодні на таку-то годину сходимося. Після 16-ї години вони приходять.
У розмову включається Олеся Миколаївна: «Марина молодець, все організовує, ми не можемо їй відмовити. Ходимо допомагати щодня. Хоч чимось хочемо допомогти нашим захисникам».
— Чи робите щось іще, окрім сіток?
— Ми плетемо пояси із пряжі, шиємо пояси з тканини, на поперек, щоб було хлопцям тепло. Ми плетемо шкарпетки, плетемо кружечки, їх називають «піддупники».
Теплі речі
Шиють подушечки дівчата із сукна, старих вовняних ковдр. Ми виписували парафін, робили окопні свічки. Зараз не робимо, бо вже тепло скоро. Робили поживні суміші: горіхи, курага, мед, лимон.
— Чого ви потребуєте?
— Фінансової допомоги. Хоча правильніше навіть не фінансової.
Спанбонд — це тканина, яка в рулонах і з якої робимо сітки, називається флізелін або спанбонд. Великий рулон без малюнка коштує 3 300 гривень, там 400 квадратних метрів. Той рулон має вагу
Потрібна тканина та сітки
Тож дуже дякуємо усім, хто донатить: односельцям, людям з інших міст, з-за кордону. Це дає змогу продовжувати роботу на підтримку захисників.
Як допомогти синюхинобрідським павучкам наближати Перемогу
- Основою для сіток або тканиною. Важливо: треба узгоджувати колір тканини, бо підходить не будь-який.
- Коштами на придбання матеріалів для сіток: картка банка ПУМБ 5355 2802 1294 3698, на ім’я Петра Клименка.
— Майже у всіх жінок, котрі зібралися тут, хтось воює, — розповідає пані Марина. У когось на фронті чоловік, у кого брат або діти.
Тож, коли запитую, чи хтось хоче щось додати від себе, усі в один голос кажуть: «Хай хлопці повертаються живими і здоровими. Бажаємо миру і Перемоги!»
Раніше ми писали про те, як плетуть сітки у Первомайську.
- Підписуйтесь на нас у Telegram: канал Гард.City або Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
