Обсяги руйнування інфраструктури в Україні внаслідок російського вторгнення перевищують 100 млрд доларів США. Найбільша частка руйнувань — це житлові будинки. Крім того, пошкоджені майже півтори тисячі медичних закладів та близько двохсот зруйновані. Аналітики Vox.Ukraine спробували розібратися, що із цим робити, і як системно підійти до вирішення цієї проблеми.

Повна версія дослідження «Перероблення будівельних відходів: виклики та можливості для України» — за посиланням.

Масштаби проблеми

За оцінками експертів, у країні вже накопичилося близько 10-12 млн тонн будівельних відходів, і щоденно їхній обсяг збільшується. А стихійне скупчення та неконтрольоване зберігання небезпечних матеріалів (зокрема, азбестовмісних) на тимчасових звалищах створює надзвичайні екологічні ризики.

Серед основних загроз — забруднення ґрунтових вод та ґрунтів токсичним фільтратом, пилове забруднення атмосферного повітря небезпечними речовинами, ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації.

Що ж із цим робити? Як і решта серйозних проблем, для України і тут є свого роду вікно можливостей. Якщо правильно організувати збір, сортування та переробку цих відходів, це зможе стати стимулом для розвитку ринку вторинних матеріалів. Реновація, ревіталізація та відновлення через принципи циркулярності та екологічності — це все також сюди.

Виклики для впровадження нових підходів

  1. Відсутність інфраструктури та технологій.
  2. Недоліки в регулюванні та стандартизації.
  3. Слабкі економічні стимули.
  4. Невирішені соціальні аспекти.

Що можна взяти зі світового досвіду?

Багато країн фокусуються на повторному використанні та рециклінгу будівельних відходів. Розвинені країни часто мають суворі норми та регулювання управління будівельними відходами, включаючи вимоги до сортування, обліку та безпечної утилізації. У деяких країнах встановлені економічні стимули, як-от: податкові пільги або субсидії для заохочення компаній до використання вторинних матеріалів та зменшення відходів або додаткові податки на використання неперероблених матеріалів.

Є й приклади творчого поводження з відходами. Наприклад, у Польщі будівельні відходи від руйнування Варшави в Другій світовій війни використали для створення штучних пагорбів, а також укріплення річища річки Вісли поблизу залізничного вокзалу «Варшава Гданська».

Що робити, аби вирішити проблему?

Для системного вирішення окреслених викликів, а також успішного використання відкритого «вікна можливостей», аналітики пропонують такі ключові рекомендації:

  1. Запуск пілотних проєктів з локального перероблення та утилізації «воєнного» будівельного сміття на основі найкращих європейських практик.
  2. Розробка та ухвалення комплексу законодавчих актів з питань регулювання поводження з будівельними та ремонтними відходами в умовах відбудови. Потрібно забезпечити відсортування таких небезпечних матеріалів як азбест, що вимагає розробки спеціальних методик та вимог до їх застосування.
  3. Створення національних стандартів якості та безпеки будівельних матеріалів і конструкцій зі вторинної сировини. Необхідний нормативний документ, який зобов’яже використовувати у відбудові рецикловані будматеріали.
  4. Ведення чіткого обліку та статистики перероблення будівельних відходів, що дозволить оцінити ефективність заходів та планувати подальші кроки.
  5. Запровадження системи податкових, митних та кредитних стимулів для використання рециклованих матеріалів у будівництві та промисловості.
  6. Підвищення екологічних податків та рентних платежів за видобуток первинних ресурсів та викиди СО2 для стимулювання попиту на альтернативну вторинну сировину.
  7. Розгортання широкої інформаційної кампанії для населення та бізнесу про безпечні способи поводження з будівельними відходами та переваги відновлювального будівництва.
  8. Активне залучення міжнародної технічної допомоги та грантів на розбудову в Україні новітньої інфраструктури із сортування, перероблення та утилізації складних відходів.
  9. Підтримка стартапів, наукових досліджень та інновацій у сфері вдосконалення технологій рециклінгу та створення нових екологічних матеріалів.

Ці зміни дозволять створити ефективну систему перероблення будівельних відходів в Україні, яка сприятиме зменшенню навантаження на довкілля та використанню ресурсів більш стало.

Читайте також: На Вознесенщині горить полігон твердих побутових відходів: дим, сморід та шкода екосистемі
Читайте також: Якщо ви виявили стихійне звалище із безхазяйними медичними відходами
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися