До кого звертатися, якщо у родині щодо вас чи ваших близьких вчиняють насилля? І взагалі, що таке насильство: чи це лише фізичні дії, або й моральний тиск? Про це, а також про роботу мобільних бригад соціально-психологічної допомоги журналістці розповіли фахівчині мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства Марина Ковалик та Сніжана Зимня.
«Хочеться, щоби люди зрозуміли: не варто мовчати»
Коментує Марина Ковалик, психологиня мобільної бригади соціально-психологічної допомоги:
— Зазвичай людина про нас дізнається з вуличних акцій або з публікацій в соцмережах. Отримати консультацію і допомогу вона може або якщо прийде до нашого офісу, або зателефонувавши. Людина приходить, повідомляє нам про свою проблему. Натомість отримує соціальний супровід. Соціальний фахівець Сніжана інформує, куди можна звернутися, яку допомогу можна там отримати, — допомагає вибудувати алгоритм подальших дій. Паралельно — психологічне консультування за потреби для клієнта.
Якщо стається кризовий випадок (насильство тут і зараз), людина може зателефонувати і викликати нас. Ми забезпечені транспортом і швидко реагуємо на звернення (за винятком комендантської години).
Марина Ковалик, психологиня
— Людина може викликати вас тільки для себе чи для когось? Якщо вона є свідком насильства?
— Звісно, ми можемо приїхати. Але для подальшої роботи потрібна згода постраждалого. Адже часто чуємо: «У нас все нормально, ми просто посварилися».
— Чи багато людей до вас звертаються? Люди бояться це робити чи розуміють, що це потрібно?
— Ситуація повільно покращується. Люди розуміють, що іноді самі не можуть розв’язати ситуацію із домашнім насильством, аб’юзивними стосунками. Розуміють, що потрібна стороння допомога або підтримка. Аби сформувалась впевненість: зі мною не можна так чинити! Аби став зрозумілим шлях виходу з кола насильства. Але й досі у суспільстві живе установка, що «сміття із хати не виносимо», у багатьох випадках спрацьовує. Навіть після виклику люди не завжди приходять до нас, кажуть: «Усе, ми помирилися, ми самі, не треба».
— Тут доречно нагадати людям про конфіденційність, щоб вони не переймалися щодо «сміття з хати».
— Головні наші принципи — це конфіденційність та безкоштовність. На роботу з особистими даними клієнта ми отримуємо згоду і ця інформація не передається нікуди.
.
Насилля буває не тільки физічним чи сексуальним, але й психологічним чи економічним
— А що вважається домашнім насильством? Це ж не тільки коли хтось когось б’є?
Коментує Сніжана Зимня, соціальна фахівчиня:
— У нас люди інколи не розуміють, що таке насильство. Скажімо, був у нас клієнт, який на запитання: «Чи є в родині насильство?» відповів, що все добре, немає. Запитую: батьки сваряться, є погрози? — Так. — А це вже психологічне насилля!
Сніжана Зимня, соціальний фахівець
Насильство може бути економічним, психологічним, фізичним і сексуальним. Доторки, підглядання, обійми без згоди — це сексуальне насильство. Коли людина перебуває в аб’юзивних стосунках, зазнає шантажу, маніпуляцій, погроз, — це психологічне насильство.
Коли людину замикають в квартирі, не дають змоги вийти, — це теж насильство. Фізичне насильство – це не лише поламані ребра чи ніс, а й поштовх, ляпас. Деякі кажуть: «В мене немає синців, все добре!» А в реальності кривдник тягає за волосся, виштовхує, намагається якось фізично вплинути, — і це фізичне насилля. Якщо дитина стала свідком, то насилля стається і над нею також, вона теж залучена в цей процес. Коли над дитиною було вчинене насильство, ми обов’язково сповіщаємо поліцію та службу у справах дітей. У таких випадках ми не запитуємо згоди батьків, бо це наш обов’язок за законом.
Хочеться, щоби люди зрозуміли, що не варто мовчати. Один із клієнтів розповів, що вдома батько кричить, ображає, погрожує, взагалі дуже агресивний, а на людях він усміхається. Це є ознакою того, що ця людина аб’юзер. Він є кривдником в родині, відбувається психологічне насилля. Посварилися, мовляв, — то й посварилися. Ніхто не звертається по допомогу. А все це дійсно впливає на якість життя родини.
Тому хочеться, щоб люди не мовчали, зверталися за допомогою. Із будь-яких ситуацій можна знайти вихід. Є кризові кімнати, денні центри, які працюють у цьому напрямку.
Якщо кривднику комфортно вдома себе так поводити, то осуду він боїться. Коли про це дізнається суспільство, кривдник у більшості випадків вже не поводить себе так. Розголос не бажаний для аб’юзера. Тож виклик поліції, складена заява здатні призупинити насилля.
— Мабуть, краще від таких людей тікати.
— Краще. І правильно. Але не всі можуть це зробити. Таке дуже рідко трапляється. Жінка звикає жити в тому ритмі, в тому середовищі, у позиції жертви. Через різні причини: психологічні, економічні, соціальні. У нас була клієнтка, яка років 20 жила в такій родині. Але зрештою пішла. Переїхала взагалі в іншу область. Звернулася до кризового центру, де працювала із психологами. Щиро радіємо таким випадкам.
«Можемо перевезти у безпечне місце, якщо в цьому є потреба, — зазначають психологи. — Був випадок, коли перевезли маму з дитиною із села К... у Первомайськ, подалі від чоловіка, котрий вчиняв насильство».
Звертаються переважно жінки, але є й чоловіки, діти також можуть звернутися
— До вас переважно звертаються жінки чи буває, що й чоловіки?
— Чоловіки звертаються, але невеликий відсоток. В основному, жінки, молоді дівчата — до 50 років. Звернення у поважному віці пов’язані із вчиненням насильства щодо батьків, наявністю у кривдника алкогольної чи наркотичної залежності.
— А діти можуть звернутися?
— Можуть, з 14 років. Якщо звертається молодша дитина без супроводу батьків, ми маємо повідомити соціальну службу, службу у справах дітей.
Якщо давня подія заважає якісно жити, звертайтеся
Звернутися по допомогу можна навіть якщо ви зазнали насильства колись давно, але це й зараз заважає комфортно почуватися, псує якість життя.
— Варто звернутися до фахівця, якщо людина не може позбутися наслідків ситуації, не може якісно жити. Скажімо, у підлітковому віці дівчина зазнала сексуальних домагань, і вона переймається цим досі, — ми також надаємо психологічну допомогу, — наголошує Сніжана.
Запрошуємо звертатися із запитами на інформаційні тренінги для дітей і дорослих
— Яка географія звернень?
— Працюють дві бригади, — відповідає Марина. — Одна бригада обслуговує місто. Друга бригада охоплює територіальні громади району. Працює в Кривому Озері, Любашівці, Арбузинці. Тепер ми ще співпрацюємо із Южноукраїнськом.
Один з напрямків нашої роботи – превентивний. Робота з підлітками, інформування.
Ми проводимо тренінги, тому до нас можуть звернуться із запитом керівники шкіл, класні керівники. Приїдемо, проведемо тренінг для всіх зацікавлених. Це безкоштовно, у зручний для вас час, в тому обсязі, який вам потрібен: годину, півгодини. Можуть звертатися не тільки школи, але й всі установи: ми й для дорослих можемо провести такий тренінг за запитом.
Інформаційні матеріали
Спрівпрацюємо із офіційними службами
Ми співпрацюємо із офіційними службами. Із владою налагоджена співпраця. Були спільні виїзди із Центром соціальних служб.
Також співпрацюємо із:
- Центром безоплатної правової допомоги.
- Центром соціальних служб.
- Службою у справах дітей.
- ГО «10 квітня».
- Спілкою людей із інвалідністю.
- Поліцією.
Як звернутися до фахівців
Якщо ви або ваші близькі постраждали від насильства, телефонуйте за номерами:
Мобільні бригади працюють за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, у координації з Офісом Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерством соціальної політики України. Послуги мобільних бригад надаються завдяки фінансовій підтримці урядів США (Бюро гуманітарної допомоги USAID), Канади, Норвегії, Швеції, Великої Британії, Фінляндії, Данії та Гуманітарного Фонду для України (UHF).
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
