У Первомайську, в артхабі «Вінграновський», 7 грудня зустрілися інспектори відділу пробації та їхні підоблікові. На заході, крім інспекторів, виступила волонерка-психологиня, а журналістка Гард.City була уважною слухачкою.
Ми різні, але рівні
10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини. Про права та обов’язки кожного говорили на заході, організованому Первомайським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях.
Нагадаю: система пробації передбачає роботу з правопорушниками без ізоляції їх від суспільства — надання їм соціальної та психологічної підтримки та допомоги. І, звісно, пробація — це нагляд і контроль.
Любов Патрушева, волонтерка пробації
Присутні прослухали виступи інспекторок та психолога, які наголошували на тому, що всі ми різні, але рівні, кожна особистість — унікальна. Переглянули презентацію про базові права людини та невеличкий відеоролик про людину, яка усвідомила важливість другого шансу стати повноправним та поважаним членом суспільства.
Фахівчині, які організували захід, намагалися долучити до розмови всіх, хто був присутнім у залі, розтормошити своїх підопічних, щоб почути відверту відповідь.
Коментує провідна інспекторка Марина Лебеденко
Марина Лебеденко
— 10 грудня відзначається Міжнародний день прав людини. З цієї нагоди хотіли б ознайомити підоблікових з правами, які вони мають, як і інші громадяни України. Звичайно, крім обов’язків, які на них покладаються судом, але не обмежують їхніх прав.
— Чи бачите ви відгук від своєї роботи?
— Люди дуже різні, їх багато. Ви сьогодні самі чули, як один із підоблікових сказав: «Я розумію, що мені дали другий шанс». А хтось дійсно не розуміє, коли приходить до нас, а не в колонію. І ми працюємо над тим, щоб громадянин зрозумів, що йому судом і державою наданий шанс для виправлення. А є й такі, хто говорить: «Дякую!» — за те, що допомагаємо, наприклад, знайти роботу, працюємо, щоб у них налагодилися стосунки в сім’ї, і щоб вони більше не порушували кримінальний та адміністративний кодекси.
А нашим інспекторам я, в першу чергу, бажаю терпіння, наснаги, щоб вони мали ментальне здоров’я працювати, тому що робота ця важка — донести до людини, що її поведінка не є прийнятною. Тож я всім бажаю багато сил.
Про свою роботу розповідає Анастасія Солоп, в.о. начальника Генічеського відділу пробації в Херсонській області
Анастасія Солоп
— Після початку бойових дій у липні 2022 року я була вимушена виїхати з окупованої території. Наразі прикомандирована до Первомайського відділу пробації. Найкращий колектив, де мене одразу прийняли, дуже затишно і комфортно працювати.
— Ви були в окупації?
— Так, я була в окупації 5 місяців. Намагалися працювати вдома, тихенько, по телефону. 31 травня у нас зник український телефонний зв'язок, ми вже не могли працювати із засудженими. Під тиском військових рф вже не могли виконувати свої службові обов’язки. Керівництво запропонувало нам за можливості виїхати у будь-яке місто, у будь-який населений пункт України, і було сказано, що нас приймуть всюди і ми зможемо працювати і далі вести саме наш відділ.
— Тобто, ви продовжуєте роботу?
— Працюю дистанційно з моїми підобліковими. Коли я виїздила, у мене було 102 підоблікових, на сьогодні їх 45 осіб. Тим не менш, хоч і важко, але за допомогою соціальних мереж, месенджерів працюємо з ними. Вони розуміють і йдуть на контакт. Не всі, звісно, можна почути й таке: «Ми вже в іншій державі, співпрацювати не хочемо». Однак проводимо виховну роботу, намагаємось змінити думку людей.
— Ваші підопічні розуміють важливість такої роботи?
— Розуміють. Люди говорять: «Я ж хочу потім виїхати за кордон. Я ж хочу, щоб у мене був іспитовий строк закінчений і мене звільнив суд». Дякую судам, вони звільняють людей за наявності висновків, що людина дійсно виправилася, не скоїла нових кримінальних та адміністративних правопорушень. Ми співпрацюємо із Херсонським міським судом. Він працює, незважаючи на повітряні тривоги, ракетні небезпеки та обстріли міста. Проводять засідання і ми проводимо спільну роботу.
- Підписуйтесь на нас у Telegram: канал Гард.City або Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
