18 листопада 2023 року на центральній площі Первомайська майже увесь день лунала музика скрипаля та волонтера Олександра O'viola, котрий разом із командою волонтерів БО «Едельвейси» завітав у наше місто. Метою благодійного концерту був збір коштів для ЗСУ. Читайте інтерв’ю із музикантом на Гард.City.
Танці під скрипку під дощем на центральній площі: такою видалася листопадова субота
Холодний вітер не став завадою концерту: під запальні українські та зарубіжні хіти і сам виконавець, і слухачі так танцювали, що одразу зігрівалися.
Особливо до вподоби первомайчанам, а надто — маленьким, виявився усім знайомий «Венздей».
Хоча негода розігнала майже всіх по домівках, проте найстійкішим вона не завадила співати, танцювати та донатити на ЗСУ.
Відомий хіт Barbie Girl також викликав захват у малечі. А ще ж були Bella Chiao, «Червона калина», «Воїни Світла» і багато, багато інших улюблених мелодій.
Та коли мжичка перетворилася на дощик, довелося зробити паузу: інструмент, як пояснив скрипаль, дощу не витримав би. Тож під час цієї паузи журналістці вдалося поспілкуватися із Олександром.
Про себе та улюблений музичний інструмент
— Олександре, розкажіть трошки про себе.
— Народився я у Кропивницькому. Мене життя покидало. Свого часу рік провчився у Донецькій консерваторії, потім переїхав до Києва. Спочатку я навчався грі на скрипці, зараз граю на альті. Це різновид струнних інструментів, він більший за скрипку і в нього більш низьке та глибоке звучання.
Олександр O'viola грає на центральній площі Первомайська
— Як сталося, що обрали саме скрипку?
— Це дуже цікава історія. До нас у школу прийшли із музичної школи і розповідали про інструменти, що можна прийти і навчатися, я маму й затягнув туди. Один із небагатьох, хто сам потягнув маму в музичну школу. Звичайно, в нас була така умова: якщо я піду, то я маю закінчити цю школу. Завдяки цій умові я зараз тут, тому що діти, самі розумієте... Хотів завершити навчання достроково.
І я вже ближче до випуску з музичної школи ухвалив рішення пов’язати своє життя із музикою.
Про співпрацю із волонтерами
— Розкажіть про вашу співпрацю з «Едельвейсами».
— Наша співпраця розпочалася зовсім недавно, цього літа. Я живу в Гостомелі, у мене в Ірпені є друг, який тримає паб, і в нього щосуботи проводяться благодійні концерти, концерти-збори для ЗСУ. І я регулярно у нього виступаю. Вони з «Едельвейсами» також співпрацюють. Мене запросили виступити на їхньому заході в Ірпені. Там я познайомився із хлопцями, з дівчатами, і став частиною команди.
Олександр O'viola та волонтери БО «Едельвейси»
А взагалі Олександр волонтерить із перших днів війни.
Про перейменування Кропивницького в минулому та Первомайська — у майбутньому
— Ви вперше у Первомайську?
— Я багато де бував, виступав і в Первомайську, у складі гурту, тоді працював з Олегом Вінником, кілька років тому приїздив до вашого міста.
— Які ваші враження від сьогоднішньої поїздки?
— Лише позитивні. Люди чудові, незважаючи на негоду, на те, що небагато людей, я бачу цей запал у їхніх очах, це насправді для артиста — найбільша нагорода. Дуже приємно бути тут.
— Можливо, ви в курсі, що наше місто скоро перейменують. Тривають дуже бурхливі дискусії щодо нової назви. Що думаєте з цього приводу?
— Я вважаю, що зміна цих назв — це правильно. Головне, щоби підхід до цього був разом із народом. Я сам з колишнього Кіровограду, і в нас тоді була велика дискусія. Більша частина моїх знайомих були за те, щоб повернути історичну назву. Історична назва міста була Єлисаветград. Із одного боку, це імперська назва, та головним аргументом було, що це не на честь якоїсь цариці, а на честь святої Єлисавети, форт імені якої тут збудований. Однак тоді у мешканців взагалі не питали. Але до Кропивницького вже більшість звикла. Це наш видатний драматург, видатний менеджер, який вивів український театр на новий рівень. Він вивів його з аматорського, «домашнього» театру на рівень професійного. Нічого поганого в тому немає, проте залишився неприємний осад, що «начхали» на думку самих громадян.
Я розумію, що це на часі, такі процеси, і вони правильні. Як із пам’ятниками Пушкіну. Почув від свого знайомого, мистецтвознавця та літературознавця, який вивчає мистецтво Східної Європи, що пам’ятники Пушкіну почали з’являтися у 1930-40-х роках під час радянської влади. Тобто на території України до 1920-х років було буквально до 10 пам’ятників Пушкіну. Вони почали масово з’являтися пізніше. І були свого роду маркерами, чи «мітками» того, що «це наша територія, тут пам’ятник Пушкіну — це «ісконно руськая територія».
— Так само, як ці назви.
— Так, так. Більше, ніж Пушкіна, було лише Леніна. Тому я сподіваюся, що влада дослухається до думки свідомих містян. У вас гарне місто, сподіваюся, що воно отримає назву, яка сподобається всім.
Концерт у Первомайську
Раніше ми писали про благодійний ярмарок, який влаштували у Первомайську Бо «Едельвейси».
- Підписуйтесь на нас у Telegram: канал Гард.City або Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
