В ніч з 10 на 11 жовтня в Бандурці, що на Первомайщині, був побитий дев’ятнадцятирічний юнак. Хлопець потрапив до лікарні, а його батько повідомив у поліцію та звернувся до журналістів з проханням оприлюднити цей факт, щоб справа набула розголосу. Журналістка поспілкувалася з фігурантами справи та слідчим.
До ЗМІ — по розголос
Про побиття сина Юрія Тагайкулова журналістам повідомив його батько — Ілля Замула. За його словами, сина побили так, що він потрапив в лікарню зі струсом мозку. Наразі молодий чоловік проходить лікування у Первомайській лікарні. Крім усього, його син має інвалідність з дитинства. Тепер батько боїться, що справу можуть не довести до суду, а людина, яка перевищила повноваження, не отримає покарання по закону. За словами Юрія, такій поведінці варто покласти край, щоб не наражати на небезпеку інших, тож він вирішив, що має бути розголос.
Юрій Тагайкулов в лікарні
«Я, Замула Ілля Павлович, звертаюся до ЗМІ за розголосом ситуації, — говорить Ілля. — 11 жовтня, близько 2-ї години, точніше я не можу сказати, говорю зі слів сина, його зупинив чоловік з місцевої тероборони і почав бити. І не вдарив його один раз, а бив так, що син 3 рази втрачав свідомість. Відбулося все це на станції Бандурка.
Мій син повертався додому, його зупинив чоловік на автівці. Після розмови, в ході якої водій представився бійцем ТРО, він мого сина побив.
Сина звати Тагайкулов Юрій Ілліч, йому 19 років. Зараз він у Первомайській лікарні, знаходиться він там зранку 11 жовтня, проходить курс лікування в хірургії. Потрапив до лікарні мій син на автівці швидкої допомоги, яку я викликав».
На запитання журналістки, чи були видні сліди побоїв на юнаку, Ілля Замула відповідає:
«Звісно, були видні. Були розбиті сильно губи, з однієї сторони сильна пухлина була, у скроневій долі голови, щоки. Він навіть сьогодні (розмова відбувалася 13 жовтня — авт.) жаліється, що коли п’є чай, з губ іде кров. Били по обличчю, видно, намагалися, щоб не було видно синяків. Хоча пухлини було видно відразу».
Цікавлюся, чи знає мій співрозмовник людину, яка нанесла побої, та чи написали заяву в поліцію.
«Сказати, що добре знаю цю людину, не можна, — відповідає Ілля. — Знаю, що звати Олександр, в прізвищі не впевнений, здається Бондаренко. Після того, що відбулося, я з ним не спілкувався. Заяву в поліцію ми подали: і я, і син. Заяву у нас прийняли. Слідчий подзвонив мені вчора і сказав, що на місці злочину знайшовся телефон мого сина. Я не розумію, як телефон міг знайтися, якщо син тому ж слідчому сказав, що телефон під час побиття у нього забрав той, хто бив: підняв із землі, бо телефон випав з кишені, і сказав: «Завтра прийдеш, ми з тобою поговоримо і я тобі телефон віддам».
«Я хочу одного, щоб цю справу не зам’яли, — продовжує Ілля. — Я розумію, що мій син порушив комендантську годину і вини в цьому з нього не знімаю. Однак за це за законом є певна відповідальність, а бити людину нікому не дозволено».
Боєць ТРО категорично відкидає факт побиття
Як правило, в конфлікті є дві сторони. Тож якщо є постраждалий, має й бути той, хто кривдив. За словами Іллі Павловича, бив сина боєць ТРО Олександр Бондаренко. Ми зв’язалися з бійцем і розпитали у нього, що сталося в ніч на 11 жовтня. Олександр категорично відкидає звинувачення і каже, що не знає, хто побив хлопця.
— Можете розповісти, що сталося тієї ночі?
Олександр Бондаренко: «Нічого не сталося. Я його тормознув і запитав, чому він ходить в три години ночі і порушує комендантську годину. Він був неадекватний, на ногах не міг стояти. Вранці до мене прийшли з претензіями, буцімто я це зробив. Я підозрюю, що напевне, хочуть грошей? Бійки не було. Людина, яка йшла, була геть п’яна, то смисл було бити».
— То ви стверджуєте, що ви його не били?
— Та ніхто його не бив. Він ледь на ногах стояв.
— І телефон ви у нього не забирали?
— І телефон у нього ніхто не відбирав. Він ішов і падав на ходу.
— А ви патрулювали в цей час?
— Так. Він ішов, підсвічуючи собі телефоном. Я почекав його на розі, розумію, хто то. Запитую: яка причина того, що ти так пізно ходиш. Він відповів, що був на роботі. Він каже, що був на роботі, а сам ледь на ногах стоїть. Я запитав у нього, чи дійде сам додому. Він мене послав. Ніхто його не бив. Я не знаю, де він після нашої розмови вештався, бо його дуже носило.
— Ви зустрічалися з ним?
— А для чого? Я його бачив. Коли приїхала поліція до мене зранку.
— А що ви пояснювали?
— Те, що й було. Я не знаю, де його носило, де його шатало.
— Ви стверджуєте, що його не били?
— Ні, там не було кого бити. Я не знаю, де він був після того, як ми бачилися. До речі, він не один раз попадався ночами, скільки разів відпускали. Я розумію, що в людей є причина, а тут просто напився і все. Смисл його бити.
Один факт незаперечний: юнак у лікарні. З іншим мусить розібратися слідство
Чи було побиття, чи ні, хто побив — наразі сказати важко, у сторін різні версії. Як кажуть, у кожного своя правда. Крапку в цій історії зможуть поставити правоохоронці. Наразі порушена кримінальна справа.
Як повідомив журналістці слідчий: «Слідство ведеться, будь-які інші відомості я вам повідомляти не маю змоги, бо згідно ст. 22 КПК не допустиме розголошення відомостей досудового розслідування».
— А на якому етапі слідство, ви можете сказати?
— Розслідується.
— Ви уже зустрічалися з потерпілим?
— Я вам нічого сказати не можу. З потерпілим я дійсно зв’язуюся, він повинен у мене бути. Будь-що я вам повідомлю пізніше.
— А відносно підозрюваного?
— Я не можу сказати вам, хто вступив у бійку. Це таємниця слідства. Ніяких імен.
Ось така історія. Чекаємо на результати слідства.
Раніше ми писали: Первомайська окружна прокуратура звернулась до адміністративного суду з позовом. Вимагають зобов’язати суб’єкта господарювання привести в належний технічний стан протирадіаційне укриття.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
