Поруч із відомим Музеєм ракетних військ є ще одне варте уваги місце: приватна виставка зброї та військової техніки. На невеличкій площі зібрані понад півтисячі експонатів, і колекція постійно поповнюється. Тут є не тільки зброя різних видів, часів і країн, але й чимало раритетних речей. А найголовніше — кожен експонат має свою історію. Це і німецький кавовий кухоль, який затрофеїла бабуся однієї відвідувачки, яка у часи Другої світової була снайперкою, і якір, що витягли з Бугу, коли будували мости, і нічний приціл, подарований хлопцями з Херсонського напряму, і багато іншого.
Для вашої зручності пропонуємо інтерактивний зміст статті: за посиланням можна перейти до розділу, який вас цікавить.
- Якір, який витягли з Бугу у 1980-х
- Бліндаж: на побудову організатори витратили три місяці
- Вибухонебезпечні предмети: має бачити кожен
- Імпровізований блокпост викликає захват у дітей
- Автівки та мотоцикли
- Трофейна німецька чашка і не тільки
- Як була створена виставка та які найцікавіші експонати є
- Як на виставці з'явилася японська гвинтівка Арісака
- Призовий стрілецький тир: випробуй свою влучність
- Які сувеніри можна придбати на виставці
- Адреса та телефони виставки
Тут переплітаються минуле та сучасне, історія та сьогодення
Навіть якщо досі ви не цікавилися зброєю та старовинними речами, тут ви незчуєтеся, як летітиме час, бо із головою поринете у захопливу розповідь гіда: пан Василь вміє зацікавити. Коли бере у руки якусь річ, перед відвідувачами оживає її історія (до речі, усіх експонатів можна торкатися, а із різної зброї — стріляти у тирі, але про це згодом).
Чимало раритетних речей, котрі можна тут побачити, досі справні та можуть працювати за своїм призначенням, наприклад, біноклі, ліхтарі, гасові лампи. Усі експонати підтримують у належному стані: зброю регулярно чистять, воронять, змащують, покривають лаком. Саме на обслуговування зброї — купівлю збройного масла, спеціального лаку, покриття — спрямують кошти із продажу квитків. Ціни за вхід на виставку символічні: дорослий квиток коштує 20 гривень, дитячий — 10 гривень.
Біля входу стрічає колекція якорів різного розміру. «Оцей великий якір, — розповідає гід, — із німецької баржі. Його витягли з Бугу, коли будували другий залізобетонний міст у центрі Первомайська, в 1988 році». Наприкінці статті на зацікавлених читачів чекають ще дві подібні історії про Буг та військову техніку, тож читаймо далі.
Поруч менші якорі — із Одеси. Із ними сусідять рятувальні круги з кораблів, приладдя для аквалангістів, телефон, за допомогою якого можна тримати зв’язок «каюта-земля».
Тут-таки власноруч виготовлений організаторами виставки макет морської міни, яку називали «чорна смерть».
Над морською експозицією — великий банер із інформацією про кораблі, потоплені Україною у російсько-українській війні. Тут наочно видно, як переплітається минуле та сучасне, історія та сьогодення.
Бліндаж для виставки будували три місяці
Неподалік входу — бліндаж. Перші бліндажі з’явилися ще у Першу світову. Дотепер конструкція цієї системи укриття залишилася майжде незмінною, каже пан Василь: «У мене багато друзів на «нулі», то бліндажі такі самі. Щоби побудувати такий, знадобилося три місяці».
Усередину можна спуститися та побачити, в яких умовах облаштовують побут бійці.
На стінах — написи, зроблені українськими військовими, котрі відвідують виставку.
*
Мапа звільнення Первомайська, 1944 рік
У бліндажі побачите колекцію тих часів: зразки одягу, зброї, музичні інструменти, гасові лампи, генератор 1936 року та навіть грамофон, також 1936 року, який ще донедавна працював.
Вихід із бліндажа
А поруч із бліндажем розташувалася німецька буржуйка 1940 року, величезний румунський чан, котрий подарували відвідувачі-одесити, і тут-таки — колесо від американського «Студебекера».
Німецька буржуйка та румунський чан
На виставці можна ознайомитися із вибухонебезпечними предметами, які вже не несуть загрози
Із іншого боку бліндажа розташована колекція експонатів, які колись несли величезну загрозу: міни протипіхотні та протитанкові, гранати, у тому числі — часів Першої світової: німецькі, французькі, які дійсно мали дерев’яні ручки, а чека у них була зверху.
У нинішніх реаліях знати, як виглядають вибухонебезпечні предмети, має кожен, від малих до вже дорослих. Тож ця частина виставки не тільки цікава, але й корисна.
Не вдається тільки отримати у колекцію ПФМ-1 «Лепесток», це радянська протипіхотна міна, яка залишається на озброєнні рф, попри те, що є забороненою зброєю. Фахівцям не вдається розмінувати «лепесток», пояснює гід, — ці міни можна тільки знищити.
Блокпост, вишка та сучасна зброя, якою ЗСУ боронять Україну
У дітей, які відвідують виставку, захват викликає імпровізований блокпост.
А поруч із блокпостом стоїть вишка, де «пильнує» постать у кікіморі.
Окремий стенд із банером та зразками зброї присвячений тим засобам, що нині використовують наші захисники, та озброєнню, яке надають Україні партнери.
Сучасна зброя
Тут можна побачити та потримати у руках, зокрема, ПЗРК «Ігла», влучними пострілами із яких наші ППО боронять українське небо.
Також в експозиції є залишки російського снаряду із «Граду», який привезли сюди з Баштанки.
Залишки російського снаряда із Баштанки
Автівки, мотоцикли та трофейна чашка
Під тентом розмістилися військові автівки та мотоцикли.
Техніка справна: один із автомобілів кілька років поспіль брав участь у парадах в Первомайську.
Серед цікавих експонатів — автівка ЛуАЗ-967 «Амфібія». Він має складане сидіння для водія, щоб той міг їхати у положенні напівлежачи і убезпечити себе від обстрілу, а також два розкладних сидіння-ліжка для поранених, посередині — місце для бойового медика. Автівка оснащена гребним гвинтом; із яким може розвинути швидкість на воді до
Також є окремий банер, присвячений містам-героям України. Пан Василь слушно додає, що на звання города-героя заслуговує Вознесенськ Миколаївської області: адже саме це маленьке, та сміливе місто не пустило ворога далі на Миколаївщину.
Дивно бачити поруч чорно-білі світлини часів Другої світової та барвисте жовто-синє зображення, присвячене сучасним українським містам. Просто на очах усвідомлюєш, як повторюється та переплітається історія. Тоді і тепер. Чорно-біле і кольорове. Історія і сьогодення.
Міста-герої України
«Це — німецька чашка для кави, — продовжує наш гід. — Її подарувала жінка, бабуся якої була снайпером у часи Другої світової. Вона того фашиста вбила, а цю кружку взяла як трофей. Бачите, ось слід від кулі? Чашка прострелена снайпером. Років 3-4 тому її онука побувала на нашій виставці. І десь за тиждень після того проїздили із чоловіком повз, заїхали, і вона подарувала цю чашку для колекції».
Трофейна німецька чашка для кави
Поруч із кухлем — німецький термос.
Тут-таки стоїть відро майже без дна. але не просте: це німецьке відро 1934 року. «Оце відро, — сміється наш гід, — стільки років, а воно майже ціле, а зараз які відра? Рік — і вже нема».
Німецьке відро 1934 року
А пристрій, схожий для недосвідченого ока на м’ясорубку, — виявляється машинкою для споряджання стрічкових набоїв.
Пристрій для набоїв
Каска цікавої форми теж має свою історію. Вона призначена для захисту від японських шабель під час Другої світової. Завдяки особливій формі каски, шаблі зісковзували з неї, навіть не торкались плечей. Її спроєктував Будьонний — він мав широкі плечі, тож випробував каску на собі. Про цей факт розповів гід: «Дав бійцю шаблю, той рубонув, і навіть із його широкими плечима шабля зрикошетила».
Каска теж має свою історію
А ось не військовий експонат, проте війна має до нього пряме відношення. Кераміка із фабрики, якої вже не існує. Виробництво було у Слов’янську. Ця фабрика ще у радянські часи була знаменита. Але у 2022 році її знищили рашисти. Зараз її вже нема. А вироби залишилися.
Виставка діє із 2014 року. Наразі тут понад 500 експонатів
— Коли ви почали збирати експонати?
— Років тридцять тому.
— Тобто це спочатку було як хобі?
— Так.
— А як виникла ідея створити виставку?
— Назбиралося. Вирішили: хтось має розказувати людям, як воно було реально. Ось так і виникла ідея.
— А із якого року діє виставка?
— Із 2014-го.
— Скільки зараз всього експонатів у вас?
— Точно навіть не скажу... П’ятсот, а може, й шістсот. Із часів Першої світової, далі Друга світова та сучасність.
На виставці є німецька, французька, авто-угорська зброя, а також японська, італійська, чеська, американська.
— Який експонат, на вашу думку, найцікавіший?
— Ось, у нас є гвинтівка СВТ-40. Із такої ж під час Другої світової снайперка Людмила Павличенко, родом з Білої Церкви, вбила 309 фашистів. Вона — найрезультативніший снайпер Другої світової та занесена у книгу рекордів Гіннеса як найуспішніший снайпер в історії.
Оце — рушниця «фроловка», 1920-го року. Їй понад сто років. А оце, — навіть були хлопці приїздили із Японії, казали, що у них в Японії таких вже практично немає, — це арісака. Японська піхотна гвинтівка 1905 року.
Оце — «мосінка» (гвинтівка Мосіна—Нагана, — прим. авт.), її почали виробляти в 1896 році. Найкращими із гвинтівок у світі вважаються «мосінка» і німецький маузер. На той час вони були передові, тому що у них можна було не по одному набою заряджати, а по п’ять.
— Мабуть, це найдавніші експонати?
— Так, 1896-й, 1905-й, і ще — підствольні гранати 1913-го року.
Є американська зброя, яка зветься Томпсон міні-ган, 1928 року розробки. Він вироблявся для поліцейських та військових, але здобув славу гангстерської зброї.
Із сучасних експонатів є РПГ-22 (реактивна протитанкова граната, — прим. авт.), яку передали хлопці з АТО.
Також на виставці можна побачити зразки форми різних часів та країн, наприклад, офіцера Британської армії часів Другої світової.
Форма вермахту, румунського та болгарського прикордонника тих же часів. Шукають, але не можуть наразі знайти для колекції форму СС. «Цікавий факт, — каже екскурсовод, — форму есесовців проєктував і виробляв Hugo Boss. Тому їхня форма набагато краща, ніж у вермахта, котрим шила форму звичайна фабрика».
Серед експонатів — планшети пілота та полярника, різноманітні фотокамери, гасові лампи, значки, пряжки, шеврони.
Цікавимося, як знаходять такі раритетні експонати. Чимало із них передають чи дарують люди, які відвідували виставку. Гід розповідає: «Звідки в нас арісака взялася. Чоловік приходив у Музей ракетних військ, потім зайшов до нас, подивився, цікаво. І каже, що в його прадіда був полонений японець, ще у 1906 році. У японців були враження, що ставлення слов’ян до них було кращим, ніж у них до нас. І він подарував. Кажу: «Скільки буде коштувать?» — «Чотириста». — Розумію, що це цінний експонат, але ж 400 доларів немає. А він каже: «Та чотириста гривень дайте». — «Зараз!» Був чоловік, сказав, що в його товариша в Одесі є німецький генератор 1936 року. Домовилися, купили, нині теж експонат».
Нічний приціл, що передали військові із Херсона
Цей нічний приціл передали наші військові із Херсонського напряму. Потрапили під обстріл, приціл зламався. Але він своє відпрацював!
Потренуватися у влучності та виграти призи можна у стрілецькому тирі
Якщо бажаєте повправлятися у влучності — завітайте у тир. Тут можна постріляти із різної зброї: є пістолети, «воздушка», а також зброя під патрон Флобера (із порохом, але він не вважається бойовою зброєю і тому стріляти у тирі дозволяється). Десяток кульок коштує 20 гривень, можна обрати звичайну чи призову гру. За влучність є шанс виграти різні призи: від брелоків у вигляді гільз та м'яких іграшок до справжньої каски тощо.
На великих банерах уздовж стін тиру можна роздивитися наших воїнів із часів Київської Русі і до сьогодні, а також фотографії військового параду на Хрещатику, де представлені усі роди сучасних українських військ.
У сувенірній лавці можна придбати цікаві сувеніри
Також на виставці можна придбати сувеніри: брелоки та магніти, в тому числі із фотографіями з музею ракетних військ та краєвидами Первомайська та Мигії.
Бонус: історії від гіда
На завершення екскурсії пан Василь розповів ще пару цікавих історій, пов'язаних із нашим містом та Мигією. Перша — про затоплений танк у районі мостів, про який переповідають місцеві краєзнавці та старожили. У 1982-му, коли ще вчився в 11-й школі та їздив до міста з Мигії, хлопці побачили, як щось стирчить із води. З’ясувалося, що то був ствол танку.
Але найцікавіша історія, мабуть, про те, як із річки біля Мигії дістали «Мессершмітт». «Тоді рівень води у Бузі сильно впав, — розповідає пан Василь, котрому на той час виповнилося 12 років, — і місцеві побачили крило, що стирчало із води». Питаємо, що ж стало із тим літаком? «Витягли і кудись повезли», — відповідає.
Варто відвідати виставку, щоби почути безліч захопливих історій та на власні очі побачити експонати, і не тільки побачити, але і потримати в руках.
Приватна виставка запрошує
- Виставка працює щодня, з 9.00 до 18.00 години. Вихідний — понеділок.
- Адреса: вул. Музею ракетних військ, 1, село Лукашівка, Миколаївська область.
Для запису на виставку звертатись за телефонами:
- +38 (068) 652-68-19,
- +38 (066) 298-18-91,
- або електронною поштою: [email protected].
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
