Нещодавно підписники соцмереж могли побачити, як первомайські лікарні звітують про отримання гуманітарних вантажів від БФ молодіжної ініціативи «Надія», які передавали їм первомайці Ігор Сотський та Тимур Глушко. Сьогодні депутат Первомайської міської ради та волонтер Тимур Глушко розповів Гард.City, що є запорукою ефективної роботи волонтерів, який підхід до волонтерської справи застосовує його команда та які вимоги до роботи волонтерів висувають благодійні фонди.

з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка

«Звіти про передачу допомоги — це ніякий не піар, це необхідність, яку диктує нам час»

— Ви давно працюєте, як волонтер?

— За можливості я допомагав людям ще задовго до вторгнення. А ось активно зайнявся цим вже тоді, коли почалась повномасштабна війна. Мабуть, як і багато хто з волонтерів.

— Що вас надихає в цій роботі, а що демотивує?

— Як і багатьох, мабуть, надихає результат. А от засмучує інколи нерозуміння з боку деяких людей. Періодично в соцмережах під дописами про благодійність можна зустріти коментарі на кшталт: «Знову піар. Добрі справи робляться тихо» і тому подібне. Бувало, що і під нашими постами таке писали люди.

Не всі розуміють просту річ — так потрібно, тому що фонди просять максимально детальні звіти.

Це і публікації з фотографіями передачі допомоги, і згадування усіх, хто допомагав, кому допомагали і так далі. Тож звіти про передачу допомоги це ніякий не піар — це необхідність, яку диктує нам цей скрутний час. Ми співпрацюємо з дуже серйозними фондами, для яких важливим і принциповим моментом є саме повна і прозора звітність. До прикладу, коли ми працювали з БФ «Козацький» і вони передали нам побутову хімію, ми мали відзвітувати за кожну штуку зубної пасти. Тобто в тій кількості одиниць, що ми передали, ми надавали фото кожної людини, що її отримали і їхні номери телефонів. Зараз, мабуть, майже усі фонди так працюють — усі вимагають висвітлювати передачу допомоги. І це нормально. Тож сьогодні деякі добрі справи просто неможливо робити тихо.

А от, наприклад, коли ми донатимо на збори іншим волонтерам, ми цього не афішуємо і нікого не просимо це десь висвітлювати.

з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка

«Ми нікого не підводили, нам довіряють і ми намагаємось максимально тримати цю планку»

— З якими фондами ви співпрацюєте?

— Ось, наприклад, є такий благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія». За їхньої підтримки ми регулярно передаємо до наших лікарень сучасне обладнання. Нещодавно з Ігорем Соцьким від БФ молодіжної ініціативи «Надія» ми доставили у наші лікарняні заклади такі речі: електронні протипролежневі матраци та ортопедичні подушки до них — покрили усі ліжкомісця у стаціонарах Центральної районної лікарні Первомайська, лікарні на «Фрегаті», паліативного відділення та пологового будинку. Ще було передано чимало електронного обладнання для моніторингу стану пацієнтів під час операцій. Також на кожне з відділень були доставлені візки. До речі, на власному прикладі нещодавно переконався, що візки в роботі. Возив до лікарні сина і після операції його вивозили саме на візку, який ми передали. Радий, що ці речі вже в роботі і не простоюють десь у пакуванні схованими. Також ми працюємо з такими фондами, які на жаль, забороняють передавати їхню допомогу військовим — тільки для цивільних. Вони в жодному разі не проти наших військових, але в них є такі обмеження. Але ми інколи беремо на себе відповідальність і таки передаємо частину допомоги військовим.

— Це прочитає чимало людей. Не боїтеся, що може нашкодити співпраці?

— А чого боятися? Нехай знають (посміхається — авт.). Тим більше, що я ж не вказую на них пальцем і не озвучую назви цих фондів. Нічого страшного.

А взагалі про ставлення фондів до волонтерів також можна чимало говорити. Найголовніше у співпраці — довіра і авторитет. Наша робота саме на цьому і ґрунтується. Ми нікого не підводили, нам довіряють і ми намагаємось максимально тримати цю планку. Адже нині благодійні фонди часто піддаються атакам аферистів і їхня довіра до волонтерів стала більш хиткою. Також ці люди дуже виснажуються. Нині інколи, мабуть, дійсно не варто давати в інформпростір погані новини — для декого це мотивація робити щось іще активніше, а в деяких партнерів пропадає віра в краще і опускаються руки.

— А ви особисто попадали на шахраїв?

— Так, були випадки, коли мені телефонували люди і просили допомогу, як для цивільних, так і для військових. Але тільки-но я просив від них надати більш конкретні дані про суть та об’єкти допомоги, як вони одразу десь пропадали в переставали виходити на зв’язок. Впевнений, що це були аферисти.

з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка
з особистого архіву Тимура Глушка

«Ми ніколи не проводили збори коштів»

— Також я хотів би зауважити, що ми працюємо не так, як, мабуть, більшість волонтерських організацій. Якось так склалося, що ми з Ігорем Соцьким вкладаємо у цю справу власні гроші. Ми ніколи не проводили збори коштів. Дехто може подумати, що нам все просто з неба падає і дається прямо одразу в руки, але ні. За цим стоїть чимало роботи: поїздки і витрати на паливо, доставка вантажів також за наш рахунок, також це багато дзвінків, переговорів і просто рутинної роботи. А ще між тим усім потрібно фотографувати майже кожен наш крок: завантаження, фотографії біля стел на в’їздах у населені пункти — обов’язково з відкритими тентами, також фото безпосередньо з місць, куди доставлена допомога — таблички закладів та установ і світлини персоналу.

— Чому ви не проводите зборів?

— Слава Богу, поки що ми маємо таку можливість — вкладати свої кошти. Збори — це також дуже непросто, тут потрібно звітувати за кожну людську копійку. Тому ми поки що намагаємось максимально покладатися на власні ресурси. Так, це інколи б’є по кишені, але ми працюємо з потужними фондами, які дають реальну допомогу і результат.

Окрім масштабної допомоги у моїй особистій громадській приймальні ми разом з колегами роздавали допомогу усім, хто того потребував. Ми ніколи не ділили переселенців і жителів Первомайська, намагались допомагати всім. Якщо людина прийшла і звернулась — не важливо, звідки вона, значить, є потреба.

Нині вже дещо спав ажіотаж. У порівнянні з першими днями і місяцями з моменту вторгнення людей помітно менше. Але я досі намагаюсь допомагати людям, що приходять і звертаються. Зараз здебільшого ми роздаємо вітаміни для дітей та дорослих.

Також нещодавно ми отримали запит про те, що військові потребують препаратів від виснаження. Готуємо передачу спеціальних якісних вітамінних комплексів. Нам замовляли також і енергетики, але, як на мене, — вони досить шкідливі. Я порадився з людьми, що давно займаються спортом, і з лікарями, і всі вони підтвердили, що ті вітаміни, які ми передамо, набагато кращі, а головне — корисні, на відміну від енергетиків.

Загалом дуже багато роботи, планів, які згодом, думаю, люди побачать. Всі виснажуються, але потрібно працювати, підтримувати одне одного і йти до Перемоги. Дуже вдячний моїм колегам, усім людям, партнерам і фондам, що нас підтримують — це дуже важливо.

Раніше ми писали: депутати Первомайської міської ради надали дозвіл на відрядження за кордон своїм колегам, в тому числі — Тимуру Глушку та Ігорю Сотському, які мали попрямувати до міста Любляна Республіки Словенія з метою гуманітарної співпраці.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися