У Первомайськ приїздить Миколаївський академічний художній драматичний театр з виставою

Галина Давидова Головна редакторка

13 червня 2023 14:21

14 червня 2023 року Миколаївський академічний художній драматичний театр покаже первомайцям виставу «Земний монолог» за творами Дмитра Креміня.

Редакція поспілкувалася із адміністраторкою театру Регіною Захаровою, щоб дізнатися деталі.

2023-й — вшанування поета, есеїста, перекладача Дмитра Кременя

Колектив театру презентує прем’єрну виставу «Земний монолог» за творами Дмитра Дмитровича.

Вистава має імерсивний характер. Автор ідеї, режисер-постановник — директор, художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України Артем Свистун. Автором літературної композиції виступила Марина Васильєва.

До літературної основи увійшли такі відомі вірші, як «Повість наших літ», «Веселий тестамент», «Скіфське золото», «Я – тільки проїздом…», «Елегійний дистих», уривки з поезій «Сад. Симфонія» (ІІ. Анданте. «Аве Марія…», ІІІ. Анданте. Маестатичні сатурналії»), «Книга Буття? Чи Батия?» тощо.

Колектив театру вже розпочав гастролі з цією виставою. 14 червня будуть у Первомайську. Широкому колу глядачів виставу покажуть у Первомайському центрі культури і дозвілля імені Єфросинії Зарницької

Початок — о 15.00.
Вартість квитка — 70 гривень.

8 червня «Земний монолог» за межами Миколаєва показали у Казанці, адже саме тут Дмитро Дмитрович працював учителем у школі, в редакції районної газети, одружився на коханій дівчині Ользі, яка народила йому сина Тараса.

Телеграм-канал Миколаївського драматичного театру

Вистава у Казанці

Поет був щиро закоханий у цей край: «Тут, у Казанці, я відкрив собі цілий степовий материк. Це батьківщина Павла Глазового, батьківщина народної комедії Леоніда Юхвіда «Весілля в Малинівці». Але це тільки література. А народ виявився страшенно доброзичливим. Тим паче — море вчорашніх студентів, які тут же, як і я, ставали лікарями, вчителями. Я ж тоді був двадцятирічним хлопцем, елегантним і красивим. А що дітей у школі любив і ніколи не давав ображати нервовим колегам, то й діти мене любили. А значить, полюбили й ненависну їм до того укрмову й укрлітературу, яку я викладав. Щоб тебе пам'ятали, щоб тебе любили в народі і в такі часи, як наші, — для цього й самому треба бути людиною».

Читайте також: «Ми повинні думати не тільки про сьогоднішній день»: Тарас Кремінь про перейменування міст