Весняні канікули — з користю. Не факт, що у всіх, але у тих, кого ми зустріли на березі Синюхи суботнім днем 25 березня, точно еконасичені. Це учні десятої гімназії та медичного коледжу. Їх навколо себе згуртував Ілля Вронський. Пам’ятаєте хлопчика, який рятував лебедя? Так, це він. Підлітки зорганізувалися і вийшли на толоку.
Місце прибирання обрали свідомо. Це берег річки, що поблизу кінологічного клубу «Аякс», яким, до речі, керує тато Іллі — Олександр Яровий. Думаю, варто нагадати, що на рахунку Олександра сотні добрих справ та волонтерська діяльність. Тож факт виховання на лице. Як каже прислів’я: «Яке дерево — такий і клин, який батько — такий і син». Ілля не вперше береться допомагати татові, а цього разу виступив сам ініціатором весняної толоки. Обирали місце для прибирання спільно з однолітками і зійшлися на цьому варіанті. Чому? Бо влітку приїздять сюди на відпочинок. «Тож приємно буде прогулятися в чистоті та подихати свіжим повітрям», — кажуть діти. Варто зазначити, що це цілком підліткова акція — із дорослих був присутній лише один. Коли я підійшла, то перше, що кинулося у вічі, — невеличка дівчинка з великими граблями в руках. Спершу подумала, що їй рочків сім. Насправді, як з’ясувалося, — одинадцять. Запитую: «А де старший?» Відповідають: «Десь біля берега». Питаю: «Не важко?» «Зовсім ні», чую у відповідь.
Діти посміхаються — їм теж приємно, що такий скарб віднайшли. Знаходжу Іллюшу і розпитую, як організувалися і наскільки важлива їхня акція.
Ілля Вронський, організатор весняної толоки: «Ми вирішили прибрати природу, де ми відпочиваємо, щоб людям було краще відпочивати. Щоб тут було чистіше, щоб чистіше була природа. Ми прибираємо сміття, загрібаємо листя».
— А ми — це хто? Можеш сказати, хто це?
— Це мої друзі, однокласники та їхні батьки.
— А на яких локаціях?
— Ми тут, а дорослі — біля багатоповерхівки.
— А чому ви, власне, зініціювали цю акцію?
— Захотілося чистоти, щоб людям краще було відпочивати.
— А як ти вважаєш, забрудненій Землі важко?
— Так.
— А чи є тут лебеді?
— Буває, з’являються, і качки теж.
— Ви їх пригодовуєте?
— Ні.
— Як довго плануєте прибирати?
— Поки не приберемо все.
Поліна Будило теж прийшла допомогти.
— Чому ти тут?
— Просто хочеться допомагати таким людям, як Ілля, які допомагають природі, щоб було чисто.
— А як ти вважаєш, для чого потрібно прибиратися?
— Для того, щоб земля дихала і свіже повітря було.
— А якщо уявити, що люди перестануть прибиратися, що тоді буде?
— Тоді буде дуже погано, тому що будуть забруднені річки, забруднена земля, не буде, де пройтися і повітря буде несвіже.
— А як ти вважаєш, хто має взагалі займатися прибиранням території?
— Самі люди
— Ніхто не має їх примушувати?
— Це має бути їхня ініціатива.
— А якщо люди не мають бажання прибирати, то чи можна їх примушувати?
— Не знаю, мені здається, що має бути бажання людей в першу чергу. Якщо примушувати, то буде не так ефектно.
Злата теж прийшла прибирати.
— А чому ти сьогодні тут?
— Щоб прибрати, щоб влітку тут можна було купатися.
— А ти навчаєшся, чи в садочок ходиш?
— Навчаюся (сміється — авт.).
— В якій школі?
— В десятій гімназії.
— А тебе як звати? — запитую хлопчака поряд.
Виявилося — Андрій.
— Розкажи, а ти чому тут?
— Хочу, щоб чисто було і щоб могли тут купатися влітку.
— А як ти вважаєш, хто має опікуватися природою — дорослі, діти?
— Всі.
Я подякувала дітям за ініціативу і ще раз переконалася у тому, що наші діти за час війни подорослішали. Вони свідомо обирають шлях допомоги, а це так важливо в житті. Вони сьогодні розуміють, що природа — це наш дім. А дім має бути чистим і свіжим. Дякую дітям за ініціативу та за бажання бачити своє місто чистим та гарним. І дуже добре, що акція пройшла в суботу, бо в ніч на неділю пішов дощ.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
