Наприкінці 2022 року в Україні були оновлені Правила любительського та спортивного рибальства. Про нове в Правилах та чим багата іхтіофауна «Бузького Гарду» журналіст розпитав Наталію Корой, заступницю директора та головну природознавицю Національного природного парку.

Автор статті зі своїм найбільшим трофеєм: щучкою на 1,6 кгАвтор статті зі своїм найбільшим трофеєм: щучкою на 1,6 кгФото: Олександр Гурський

Нагадаємо: наказ Мінагрополітики від 19.09.2022 №700 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства» набрав чинності 9 грудня 2022 року.

Наталія Корой: «Протягом останніх 20 років рибалки використовували застарілі правила»

— Затверджені у грудні 2022 року Правила любительського і спортивного рибальства враховують практику Європейського Союзу та пропозиції громадськості. Протягом останніх 20 років рибалки використовували застарілі Правила, які не були актуальними до сьогодні.

Серед нововведень:

  • Затверджені правила любительського і спортивного рибальства поширюються на водні об’єкти в межах території природно-заповідного фонду, де любительське і спортивне рибальство не суперечить режиму територій та об'єктів ПЗФ.
  • Забороняється підводне полювання у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
  • Забороняється самовільне вселення, переселення, акліматизація (реакліматизація) водних біоресурсів, без отримання дозволів та погоджень на проведення таких робіт відповідно до законодавства.
  • Під час любительського рибальства рибалки зобов’язані мати при собі засіб для вимірювання маси та довжини водних біоресурсів.
  • Визначені заходи щодо дбайливого поводження з виловленими водними біоресурсами (зокрема, дбайливе підхоплення і звільнення від гачка).
  • Добова норма вилову на одного рибалки становить 3 кг риби та 1 трофей.
  • Зняті обмеження на вилов деяких малоцінних та інвазивних видів водних біоресурсів (карликовий (американський) сом, ротань-головешка, сонячний окунь, рапана тощо).
  • Дозволений вилов усіх водних біоресурсів, крім тих, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та інших міжнародних природоохоронних списків.
За новими правилами мінімальний розмір щуки, дозволений до вилову, — 50 сантиметрів

Про зміну мінімальних розмірів водних біоресурсів, дозволених до вилову, та яка риба зустрічається на Первомайщині

— А от, наприклад, для любителів ловлі щуки варто зауважити, що за новими правилами її мінімальний розмір, дозволений до вилову, збільшився на цілих 15 сантиметрів і тепер становить 50 см замість колишніх 35-ти.

— Мінімально дозволені розміри водних біоресурсів змінилися для: ляща (був 32 см / став 30 см), сазана (був 35 см / став 30 см), сома європейського (був 70 см / став 80 см), щуки (була 35 см /стала 50 см).

— Яка риба найчастіше зустрічається на території Первомайщини?

— За спостереженнями в районі розташування Національного природного парку «Бузький Гард» найпоширенішими видами є: плітка звичайна, карась сріблястий, окунь звичайний, щука звичайна, сом європейський. Також трапляються в уловах краснопірка звичайна, підуст звичайний, лин звичайний, лящ звичайний, білизна звичайна, пічкур звичайний, короп європейський, карась сріблястий, щипавка звичайна, гірчак європейський, щука звичайна, судак звичайний, окунь звичайний.

Також в іхтіофауні з’явились інтродуковані види риб: білий і строкатий товстолобики, білий амур, канальний сом, карась сріблястий і такі інвазійні види, як сонячна риба.

Довідково: Інтродуковані — чужорідні, адвентивні або алохтонні види — види, що перебувають у складі неродинних їм угруповань, види за межами своїх природних ареалів. Найчастіше термін вживається для видів, що навмисно або випадково завезені на нове місце в результаті людської діяльності. Вікіпедія.

Марена дніпровськаВікіпедія
Бистрянка російськаВікіпедія
Карась звичайнийВікіпедія
Шемая чорноморськаВікіпедія
Ялець звичайнийВікіпедія

Серед видів, занесених до Червоної книги України, що трапляються в середній течії Південного Бугу, фіксуються: ялець звичайний, шемая чорноморська, карась звичайний, бистрянка російська та марена дніпровська.

Слід зазначити, що за результатами досліджень в районі сіл Мигія — Семенівка можна стверджувати, що на теренах парку «Бузький Гард» існує життєздатна популяція марени дніпровської. Ці місця стали одним з останніх притулків для цього виду. Проте подальший її вилов, зарегулювання і уповільнення течії та відповідне підвищення температури води спричинить зниження чисельності популяції та її зникнення.

Від імені адміністрації НПП «Бузький Гард» закликаю відвідувачів та рибалок не порушувати природоохоронного законодавства та дбайливо ставитися до навколишнього середовища.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися