Днями в стінах Первомайського навчально-наукового інституту пройшов круглий стіл, де обговорювалися фінансово-економічні питання післявоєнного розвитку України. Ініціатором ідеї виступила кафедра економіки, обліку та підприємництва, завідувачка — Лариса Гришина. Модераторством займався відділ молодіжної політики вишу.

економісти ПННІ НУК

До участі в роботі круглого столу були запрошені ведучі фахівці галузі всеукраїнського і регіонального масштабу, а саме: Лідія Горошкова — докторка економічних наук, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», Оксана Чумак — докторка економічних наук Національного авіаційного університету та науковці ПННІ НУК імені адмірала Макарова. Серед присутніх були також банкіри, фінансисти, керівництво та студенти вишу. Формат зустрічі — онлайн, офлайн.

«Ми відбудуємо Україну як сильну, заможну, технологічну країну», — саме ці слова Президента України Володимира Зеленського стали лейтмотивом зустрічі. Говорили про фінансово-економічні аспекти післявоєнного розвитку України; відновлення та підтримку малого і середнього бізнесу; цифрові технології та ІТ-інструменти як основу відновлення конкурентоспроможності промисловості України; підвищення зайнятості та реалізацію здібностей особистості в трудовій діяльності; перспективи повоєнного розвитку територій і громад; освіту в умовах війни, як гарантію майбутніх перемог.

До вашої уваги виступи окремих експертів.

Денис Капацина, керуючий Первомайським відділенням ПУМБ: «Бізнесу зараз потрібна підтримка»

Потреба велика у поповненні обігових коштів. До війни у державі була запроваджена програма фінансування малого та середнього бізнесу «5-7-9%». На даний момент програма постійно оновлюється державою, в ній є кілька напрямків. Це поповнення обігових коштів, фінансування та на інвестиційні цілі. Клієнтам дуже подобається програма тим, що відсоток річний — це три відсотки поповнення обігових коштів, а інвестиційні цілі — це 5, 7 або 9%. Ці ставки залежать від того, коли клієнту надається фінансування, він зберігає робочі місця і примножує ще кілька робочих місць у поточному кварталі. Тому відсоткова ставка іде на зменшення. Наприклад, спочатку 9%, робочі місця забезпечив — 7%. Такі відсоткові ставки річні бізнес клієнта може витримати. І це сьогодні актуально. На даний момент є оновлення даної програми для клієнтів-експортерів. Експортери можуть отримати фінансування під заставу контракту. Тобто, не всі клієнти можуть надати під кредит заставу, але, якщо товар експортується то банк може розглянути даний контракт і надати 95% від суми контракту кредитну лінію. Дуже гарне оновлення в даній програмі. У нас, в Первомайську, є клієнти, які експортують продукцію. Провели переговори з ними і отримали зворотній зв'язок — позитивно. Бізнесу зараз потрібна підтримка.

Інше питання — це кадри. Кадрів не вистачає, кадри виїхали або були мобілізовані. Нещодавно мав розмову з керівництвом Кам’яномостівського і Підгороднянського елеваторів, де є потреба в кадрах. Також Бандурський екстракційний завод. Вони зараз набирають кадри вже навіть за оголошенням. Це непрофесійні кадри, які треба навчати, витрачати кошти та час на них. Проблема в кадрах нагальна. Підтримка бізнесу післявоєнного стану буде дуже актуальне питання.

Ліля Цибенко, директорка Первомайського центру зайнятості: «Відсоток безробіття не зростає і в цьому немає ніякого позитиву»

Ми вже довгий час у стані війни, але відсоток безробіття особливо не зростає. І в цьому ніякого позитиву немає. По-перше, у нас у три в чотири-рази зменшена кількість вакансій у порівнянні з мирним часом, але якість вакансій не є цікавою для більшості наших клієнтів. На жаль, таке є. Чому не росте кількість безробітних? Є кілька причин. По-перше, фізичні втрати наших працездатних людей, по-друге, це виїзд за кордон також працездатного населення, і по-третє, це значна тінізація зайнятості. Ні для кого не секрет, що сьогодні всі, хто може, намагаються якось погратися з податками — для того, щоб їх не сплачувати. Але ми розуміємо, що довго так бути не може. Досить тривалий час наше суспільство зростало з утриманськими настроям. Дуже багато люди залежали від субсидій, допомоги. І ось 29 жовтня Верховна Рада ухвалила Закон, відповідно до якого тривалість отримання допомоги по безробіттю не може перевищувати у воєнний час понад 90 днів. Це за умови того, що раніше це було 360 днів. А зараз ось так: 90 днів протягом двох років. Крім того, якщо раніше орієнтувалися на роботу, яка підходить — це освіта, професійний досвід, заробітна плата мала значення. То сьогодні з першого дня робота на мінімальну заробітну плату, яка не потребує жодної кваліфікації, вже є підходящою роботою. В таких умовах ми зараз живемо і нам прийдеться відбудовувати нашу країну. І я так розумію, недаремно у нас також введено таке розуміння, як суспільно-корисні роботи. Хто старший, той пам’ятає таке поняття, як трудова повинність. Можуть залучати до цих робіт будь-кого: і викладачів, і студентів, і безробітних в тому числі. Нам прийдеться відновлювати разом нашу країну. І натомість я хочу, побажати всім, щоб ви не були клієнтами служби зайнятості, обов’язково співпрацювали як роботодавці та партнери. І не дивлячись на воєнний стан, у нас ніколи ще не було такої кількості мікрогрантів, як сьогодні. Яким чином це здійснюється? Через «Дію» будь-хто може, якщо є бізнес-ідея, передати свій бізнес-план, потім онлайн захиститися. І від 50 до 250 тисяч претендент може отримати. Гроші ідуть саме на ведення бізнесу.

Тетяна Ківачук, фінансова експертка: «У нас є три нагальних невирішених проблеми»

Щодо відбудування крани. У нас є ще три нагальних невирішених питання. Перше — це досить низька фінансова обізнаність нашого населення. Погодьтеся, що це досить гостре питання. Далі питання пенсійного забезпечення, соціального захисту і фінансового планування. Чому гроші потрібно планувати? Ми ж розуміємо, що ми не вічні, прийде час старості. Дуже добре, що влада уже почала робити перші кроки: наших діточок уже почали навчати основам фінансової грамотності. А що робити нам, дорослим людям? Ми вчимося на своїх власних помилках. І треба нам починати з основ — зі знання законів грошей. Бо вони мають свої закони. Гроші живуть за законом трьох «Р». Нам відомі добре лише два «Р». Це дохідна частина, і витратна частина. Баланс між дохідною і розхідною частиною кожного з нас формує такий міцний будиночок сімейного благополуччя, але ж дивіться: була пандемія, країна на три місяці завмерла. Ми адаптувалися. Зараз військовий час. Це новий стрес. Досить велика кількість людей змушені були виїхати, хтось залишився без роботи. Якраз кожному з нас треба формувати звичку резерву, тому доходи, як кажуть бізнесмени, треба вкладати в бізнес. Якщо людина «заплатить собі», вона завжди буде з грошима, вона буде відноситися до «багатої людини». Неважливо, скільки ви заробляєте, важливо, скільки залишилося на сьогодні, який резерв ви маєте.

Я хочу звернути вашу увагу, що фінансову грамотність треба підвищувати, читаючи спеціальну літературу. Рекомендую почати з такої простої книжки, як «Найбагатша людина у Вавілоні». Сама перечитувала не один раз. Там подано сім законів грошей, як їх заробляти, зберігати, примножувати, формувати доходи активного доходу. Це потрібно для того, щоб ви були фінансово незалежними протягом усього життя. В наших руках все сьогодні змінити. Є секрети, які вже більшість українців знають. Є солідарна система, яка уже вижила, і є неефективна. Є банальна статистика, на сьогоднішній день кількість пенсіонерів фактично дорівнює тій кількості людей, які працюють. Поставте собі запитання, яку суму грошей має заплатити кожен із нас, щоб утримати пенсіонера? Тому потрібно фінансово планувати накопичення. Держава добре, але треба брати на себе відповідальність. Для того щоб людина отримала державної пенсії три тисячі гривень, людині потрібно 35 років. А для того, щоб людина сама себе забезпечила на вісім тисяч гривень, їй варто перерозподілити свої доходи. Брати на себе відповідальність — це корисно! Поліс страхування життя — це норма європейського життя, і ми туди ідемо.

Первомайський навчально-науковий інститут

Цікавими і змістовними були доповіді студентів-економістів. Цікаво було почути про освіту в умовах війни, про можливості та перспективу.

Як висновок від студентства

Сьогоднішня ситуація в Україні змусила нас замислитися над своїм буттям, призначенням та користю для Батьківщини. Ми завжди шукали сенс життя, а виявилося, що він у таких простих речах, як звичайна ранкова кава та запізнення на роботу, тихий вечір та спокійна ніч, домашні справи, маленькі невдачі та студентські дні. Початок повномасштабної війни в Україні — це велике горе для всіх нас. Однак відновлення економіки в даних умовах є важливим аспектом як з професійної точки зору, так і з моральної. У кожного свій фронт і кожен повинен боротися, як може.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися