Клята війна з росіянами забирає найкращих синів і дочок. І це наші найболючіші, найтрагічніші втрати. Вчора, 7 вересня, Первомайщина прощалася із захисником України Сергієм Євпаком. Сергій загинув у степах Херсонщини, боронячи нашу Батьківщину. Він був у одній із найгарячіших фронтових точок. Там, разом із побратимами, потрапив під ворожий обстріл. 1 серпня 2022 йому виповнилося 38 і навічно залишиться стільки ж.

Прощання із загиблим проходило у рідній домівці на вулиці Турунова, а відспівували героя у храмі Спиридона Тримифунтського, де він останнім часом був паламарем. Жовто-сині прапори, квіти такого ж кольору, військовий оркестр та сирени.

Провести в останню путь Сергія прийшли сотні городян: рідні, близькі, знайомі, військовослужбовці, однокласники, побратими, духовенство та керівництво міста (зі зрозумілих причин редакція не оприлюднює світлини з військовослужбовцями).

Сергій був чуйною і доброю людиною, люблячим сином і батьком, толерантним і вірним до друзів, весельчаком та оптимістом. Завжди відгукувався на чужий біль та завжди приходив на допомогу. Народився у Первомайську, закінчив середню школу №4. Добровольцем пішов на фронт.

Галина Назаратій, вчителька, класна керівничка, згадує про Сергія, як одного із кращих учнів. Він завжди був першим і першим відійшов у вічність.

Галина Назаратій: «Сьогодні ми прощаємося із нашим хорошим другом. Весь клас прийшов його проводжати в останню путь. Ми його всі дуже любили. Він такий живчик, такий весельчак завжди був. Він активний у всьому, перший відгукувався на різні пропозиції, на різні заходи, які ми влаштовували в школі. Він такий добрий, юморний, можна сказати. Часто на сцені, жоден шкільний вечір не проходив без нього, щоб він не брав участь. Сергійко, це наш Євпачок, ми його так називали. Ми його дуже всі любили. І ось зараз, клас дуже дружний, прийшли, приїхали навіть з Одеси однокласники, всі прийшли, скільки могли, всі з’явилися попрощатися з ним. Він завжди перший у всьому, як тільки сказали: давайте щось організуємо, тут уже й Сергійко перший. І тут він теж виявився першим, першим із нашого класу пішов на передову, першим відійшов від нас. Нам дуже жаль. Ми пам’ятатимемо його всі вічно, всі однокласники. Он вони стоять всі, плачуть, але допомогти нічим не можуть. Вічна пам'ять».

Любов Бородіна, сусідка: «Сергій був добрим, веселим, чуйним. Завжди нам допомагав. Ми дружимо уже більше десяти років. Чуйнішої людини не зустрічала в своєму житті. Висловлюю свої щирі співчуття рідним та близьким. Ми завжди будемо пам’ятати Сергія. Вічна йому пам'ять! Це важка втрата для усіх нас».

Поховали Сергія на Вознесенському кладовищі. Він віддав своє життя, захищаючи Україну від ворожої російської навали, щоб у кожного з нас було майбутнє у мирній та незалежній країні.

Від авторки: нагадую про необхідність влаштування Алеї Слави. Враховуючи, що йде війна, гадаю, що буде доцільним на міських кладовищах відвести сектор для почесних поховань, або ж зробити Алею Слави для Героїв, що загинули в боротьбі за Україну. Вся ця процедура у компетенції виконавчої влади Первомайської міської ради. Питання залишається відкритим.

Читайте також: Первомайськ попрощався з Олегом Головковим. Вічна слава Герою
Читайте також: Первомайськ попрощався із загиблим воїном Максимом Смєловим

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися