До Дня Незалежності місто отримає гарний подарунок від юних художниць Яни Світлик та Анни Кирилової: єдиний підземний перехід у Первомайську тепер заграє яскравими барвами, які підніматимуть настрій перехожим. Про свої творчі задуми майстрині розповіли Гард.City.

Сині птахи, чарівний коник, козак та дівчина-красуня, а ще — бойові гуси вже оселилися у підземному переході в центрі міста і щодня стають все більш барвистими завдяки художницям Яні та Анні. Журналістка Гард.City поспілкувалася з дівчатами.

«Ми з сестрою вирішили зробили добро для нашого міста»«Ми з сестрою вирішили зробили добро для нашого міста»

«Малювання допомагає подолати стрес, наповнює приємними емоціями»

— Розкажіть, будь ласка, звідки взялася ідея розмалювати перехід?

Розповідає Яна:

— Це було з моєї ініціативи. Я подивилася, що наш перехід виглядає так, ніби його покинули життєві сили: похмуро, непристойні написи. Люди проходили і бачили цю сіру буденність. І вони теж були такі похмурі, невеселі, завжди ідуть заклопотані, у своїх думках. І в мене виникла така ідея: чому б тут не намалювати малюнок, чи серію малюнків, яка б, по-перше, забарвила наш сірий перехід, по-друге, привертала б увагу людей, і їм було б приємніше тут проходити. Щоб ці малюнки в людей викликали посмішку, щоб когось мотивували, комусь піднімали настрій. Людям зараз важко, в них апатія. А малювання допомагає наповнити душу і тіло приємними емоціями, допомагає впоратися із цим стресом.

Я хочу зробити добро для свого рідного краю. Долучилася моя сестра Аня. До нас також пишуть, приходять люди, які хотіли б брати у цьому участь. Для мене це дуже приємно і важливо. Говорили, що люди в нашому місті якісь не творчі, що їм байдуже. А тут люди побачили, що ось — можна робити щось, що піднімає їм настрій, дає їм сили. І вони долучаються, виявляють ініціативу, можуть показати себе, відкрити свою душу, і це дуже круто.

Яна СвітликЯна Світлик

«Є багато молоді, яка прагне зробити наш світ, наше місто кращими»

— Чи складно реалізовувати вашу ідею? Плануєте розмалювати весь перехід, чи тільки фрагмент?

Аня:

— Складності виникають з поверхнею, бо вона не є ідеально рівною. А в цілому нормально.

Яна:

— До Дня Незалежності хочемо встигнути хоча б оці три комірки зробити. Може, люди побажають сфотографуватися, чи просто проходитимуть повз, і малюнки підніматимуть їм настрій. Деякі люди, які тут проходять, кажуть нам приємні слова, і це нас наділяє силами. Гадаю, що в людей, котрі проходять повз і бачать ці малюнки, бачать, що ми прикрашаємо цей перехід, також покращується настрій.

Люди заходять спочатку похмурі, а виходять вже з посмішкою

І це, я вважаю, дуже круто!

Дуже багато людей говорили, що молодь у нашому місті не зацікавлена ні в чому. А ми хочемо довести, що не вся молодь така. Є дуже багато молоді, яка прагне зробити наш світ, наше місто кращим. Думаю, якщо ми почнемо, інші мають підхопити.

Мою ініціативу підтримав мер. Я до нього ходила, написала офіційну заяву. Він приходить щодня, контролює процес, сказав, що дуже подобається. І власне саме він сказав, що хотів би, щоб ми завершили цей малюнок до Дня Незалежності: це буде приємний подарунок місту.

— Міська влада обіцяла допомогти з фарбами.

— Так, вони питають, чи потрібна ще фарба, якісь матеріали, підтримують нас і матеріально, і психологічно.

«Треба пробувати, проявляти себе, залучати інших»

— Розкажіть трошки про себе.

Яна:

— Я родом з Грушівки, навчалася у Львові, спершу в поліграфічному коледжі, а тепер — в Академії друкарства. Малювання — це моя улюблена справа, так само, як і моєї сестри, ми від того кайфуємо та робимо це, тому що подобається нам, у першу чергу.

Яна та АннаЯна та Анна

Люблю малювати, нести людям позитив, дарувати їм приємні емоції, враження. Раніше я теж боялася: а може не дозволять, а може насварять. А зараз я такої думки: якщо ти сам не спробуєш, не переконаєшся, за тебе ніхто ж не зробить. І треба пробувати, вміти комунікувати із різними людьми, проявляти себе, залучати інших людей.

Ще люблю фотографувати, люблю книги, люблю природу, все творче, музику. У нашому Первомайську та в моїй рідній Грушівці найбільше надихає природа, наша річка, наше повітря, навіть небо.

— Захоплюєтеся малюванням з дитинства?

— Так, у другому класі я вирішила малювати, просила батьків про художню школу. І у четвертому пішла вчитися у нашу художню школу, батьки мене руками і ногами підтримали, вони сказали: «Добре, якщо це тобі подобається, збігається із твоєю улюбленою справою — твори, роби!» Знаєте, буває, люди кажуть: ну що те малювання, більшість художників або бомжі, або алкоголіки, або стають видатними після смерті. Та я сказала: «А я стану видатною ще за життя!» (сміється — авт.). Я вдячна своїм батькам, своїм рідним, знайомим, взагалі, просто людям нашого міста, які підтримують своїм словом, своєю посмішкою. Людина може навіть нічого не говорити, просто прийти — а в очах у неї захоплення, і це надає сил ще більше працювати, ще більше творити.

У планах — великий мурал на 9-поверхівці в Первомайську

— Чи є у вас якісь плани після переходу, щось іще в місті розмалювати?

— Звісно! До речі, сам мер запропонував такі варіанти: спершу завершити перехід, тоді розмалювати плити на вході до стадіону, і є план створити великий мурал на дев'ятиповерхівці біля медколеджу. Там вікон майже немає, просто велика стіна. Можливо, ми втілимо цей план, буде дуже великий і гарний малюнок.

Підземний перехід у Первомайську, 11 серпня 2022Підземний перехід у Первомайську, 11 серпня 2022Автор: Юлія Савва

Нагадаємо, у серпні 2022 року в Миколаєві художники Дмитро та Альона намалювали мурал «Киця-захисниця» на підтримку відважних містян та героїчних захисників міста. У всій Україні та в усьому світі з'являються яскраві та натхенні розписи на стінах, які покращують настрій, надихають та підтримують. Дуже приємно, що завдяки творчій та завзятій молоді така краса тепер буде і в нашому місті.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися