День Повітряних Сил ЗСУ Україна відзначає 7 серпня. Герой нашого матеріалу Андрій у війську з 1999 року. Практично весь шлях пройшов в одній-єдиній військовій частині, де починав начальником з обслуговування і нині керує дивізіоном. Про еволюцію Збройних Сил України загалом та Повітряних Сил зокрема воїн зенітної ракетної бригади імені Гетьмана Пилипа Орлика розповів журналісту Гард.City.

Андрій: «Довіра до Збройних Сил зараз на такому високому рівні, як ніколи»Андрій: «Довіра до Збройних Сил зараз на такому високому рівні, як ніколи»

Андрій не є представником династії військових, як це буває, та й загалом вибір професії не називає повністю усвідомленим. Скоріше, мав місце правильний доленосний випадок. Утім, своїм вибором чоловік гордий і про нього не шкодує:

«Починав я фактично з ракетних військ, на той момент, це були ракетні війська стратегічного призначення. Проходив навчання саме до цього роду військ, а щойно почав служити, це вже було після роззброєння, сталася реорганізація і ракетних військ стратегічного призначення не стало. Отже, я потрапив у війська ППО тоді. Які згодом реорганізували у Повітряні Сили ЗСУ. Про вибір свій жодної секунди не шкодую. Тим більше зараз, коли на кону свобода України».

Фото: Командування Повітряних Сил ЗСУ

Про зміни у Збройних Силах України у 21 сторіччі

Відповідаючи на питання про еволюцію, військовий зізнається: зміни відбуваються тоді, коли відбувається зміна озброєння. Є модернізація, є еволюція. Але в наших реаліях від 1999 року змінилось мало що:

«Як нас вчили тоді на ракетному комплексі, на той момент найсучаснішому, так він досі в нас на озброєнні і залишається. І це звісно погано. Тому не дивно, що Україна змушена просити, а десь і вимагати від своїх партнерів сучасної зброї, аби адекватно реагувати на ті загрози, які є, особливо зараз, у повітряному просторі. Аби збивати не 5 із 7 (ракет авт.), не 6 із 7, а всі 7 із 7! Тоді це була б дійсно ефективна оборона. А коли немає достатньо сучасної зброї, то будь-які інші зміни вирішального значення не матимуть.

Хоча варто сказати, що і ті трансформаційні процеси, які відбуваються в ЗСУ на організаційному рівні, мають дуже велике значення. Армія стала більш злагодженою, наше військо за рівнем професіоналізму службовців зараз має цілком конкурентний вигляд на тлі найсучасніших армій світу».

Фото: Командування Повітряних Сил ЗСУ

Про рівень довіри суспільства та особисту мотивацію

Якщо за рівнем озброєння ЗСУ поступаються арміям-лідеркам, то за рівнем мотивації та самовіддачі наші Збройні Сили зараз найсильніші в світі. У війську дуже зворушені тим, як їх підтримує весь народ, вся Україна являє собою одне ціле. Все суспільство стало єдиним фронтом. Такого рівня підтримки, кажуть військові, ніде більше немає. Те саме можна сказати про рівень довіри.

«Ми відчували це ще на початку війни, у 2014 році. Куди би не прибували, всюди нас зустрічали одразу ж із питанням: «Що вам потрібно? Чим можемо нашим захисникам допомогти?» І зараз це не змінилося, навпаки, стало ще потужніше. Люди роблять все і навіть більше, яка би не була потреба в нас, нам це надають. Якби в силах українців було переозброїти наші війська протиповітряної оборони, я певен, наші люди би це зробили. Так, нехай зараз не все можливо закупити на рівні волонтерів і поставити у війська, але стійка і активна громадська думка теж важлива. Вона впливає на світовий порядок денний і формує його. Українці змушують із собою рахуватись всіх. І це найголовніше», — наголошує співрозмовник.

Довіру до Збройних Сил Андрій вважає цілком заслуженою. Бо певен: сучасна українська армія на полі бою довела усьому світові, що гідна бути в числі кращих:

«Так, довіра до Збройних Сил зараз на такому високому рівні, як ніколи. Але це цілком заслужено. Бо ми дійсно навчились багато чого. Ми пройшли складні часи, коли обороні, будьмо відвертими, не приділяли достатньо уваги. Ми витримали, ми пройшли свій Рубікон. І тепер стали тими захисниками, на яких розраховують люди. Бо навчилися того, про що не написано в жодній книжці світу з військової справи. Ми це на власному досвіді пройшли і засвоїли. Тому і можемо із впевненістю казати, що довіру до нас точно виправдаємо! Нинішня армія вдосконалюється не щодня. А щогодини. Щохвилини».

Фото: Генштаб ЗСУ

Руйнуємо міфи диванних експертів

Прилетіло, а потім оголосили тривогу. Зрада?

Ні. Якщо населений пункт, який обстріляли знаходиться в безпосередній близькості до лінії фронту, то таке дійсно можливо. Бо обстрілюють переважно з реактивних систем залпового вогню. Іноді буває, що система оповіщення дійсно не встигає спрацювати. Але зради в цьому немає. Фронт близько, ракети летять дуже швидко. Якщо ж мова про тилові міста чи села, то приліт раніше за тривогу — майже неможливо.

Чути гучний звук. Точно, рашистський «Калібр»! Стопудово, навіть по звуку чути!

Не факт. По-перше, на слух відрізнити проліт літака від ракети майже неможливо. Тим більше, людині, яка не є професіоналом в цій сфері. Якщо чуємо гучний звук, а сирени немає, то це скоріше за все наші літаки чи гелікоптери. Вони, як не дивно, теж мають літати і роблять це у повітрі! Якщо ж говорити про ракети, то переважна більшість того, що запускають по нам росіяни, є гіперзвуковими ракетами. Це значить, вона летить швидше за звук. І навіть якщо сталося так, що хтось її побачив, то звуку ві не почує. Бо ракета летить швидше за звук, чути стане трохи пізніше. Але в будь-якому випадку, тоді буде оголошено ракетну небезпеку і слід перейти в укриття. Навіть якщо наші повітряні сили встигають збивати не всі ракети, бачать вони їх точно всі та попереджають. Не слід нехтувати сигналами тривоги. Йдіть в укриття. Або дотримуйтесь правила двох стін. А з ракетами дайте розібратись тим, кому належить, не варто їх виглядати у вікно.

По телевізору все по поличках розклали: де «Калібр», де Х-101, телевізор брехати не стане!

Слід дуже уважно, виважено і ретельно ставитись до інформації, яку чуємо і бачимо в медіа. Перше, і найголовніше, що менше під час війни розмов про війну, то краще. Маю на увазі, про те, як воює наша армія та живе наша країна. Менше подробиць. А краще взагалі без них. Все, що треба знати, знають ті, хто має це знати. Все. Головний фактор, який має насторожити, надто емоційний характер подачі інформації. Якщо це є, одразу слід вмикати критичне мислення. Так, є ряд військових експертів, які фахово подають інформацію, не кажуть зайвого і дійсно є якісним джерелом. Але переважна більшість, на жаль, вимагає обережного ставлення. Взагалі, деталі щодо поставок зброї, ходу бойових дій, і так далі, всі ці теми не предмет для громадського обговорення. Після перемоги всі про все дізнаються.

Фото: Командування Повітряних Сил ЗСУ

Із Днем Повітряних Сил ЗСУ!

Усіх своїх бойових побратимів, і загалом увесь народ Андрій привітав із Днем Повітряних Сил ЗСУ. В голосі воїна лунає тверда впевненість і спокій. Жодної тривоги чи відчаю. Адже це вони. Наші. Найкращі.

«Саме перемоги і хочеться побажати усім нам, аби Україна якнайшвидше повернулась до мирного життя, на яке заслуговує і яке виборює такою високою ціною. Так, ми несемо втрати. І нехай земля буде пухом всім нашим побратимам, які віддали життя в ім'я України. Дуже хочеться, аби про них ніколи не забули. Усім тим, хто в строю, зокрема, воїнам Повітряних Сил ЗСУ, хочу побажати влучності, аби збивали якнайбільше ракет, літаків і решти російської нечисті. Наше небо буде мирним! Ми переможемо! Слава Україні!»

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися