В Україні запрацює банк ДНК | В Україні ухвалили закон про створення банку ДНК

Аліна Степул

15 липня 2022 20:19

Проєкт Закону про державну реєстрацію геномної інформації людини офіційно підтримала Верховна Рада. Документ законодавці опрацьовували з 2020 року. У квітні 2022 року прийняли за основу, 9 липня 2022 року проголосували за остаточну редакцію та передали на підпис голові Верховної Ради. Про що саме йдеться та як працюватиме закон про ДНК, читайте.

Як відомо з офіційної картки документу на сайті Верховної Ради, 11 липня 2022 року закон відправили на підпис Президенту. Згідно з пояснювальною запискою, документ розробили з метою законодавчого врегулювання процесів створення і функціонування обліку геномної інформації людини в Україні.

В чому суть нового закону

Мова іде про автоматизовану інформаційно-пошукову систему (АІПС), під якою слід розуміти автоматизовану систему формування та ведення бази даних геномної інформації людини.

Він спрямований на:

удосконалення роботи правоохоронних органів України із запобігання, виявлення, розкриття та розслідування злочинів проти життя, здоров’я, волі, статевої свободи та недоторканості особи;
інших злочинів і правопорушень;
розшуку безвісти зниклих осіб та ідентифікації невпізнаних осіб.

Як все працюватиме

Геномну інформацію внесуть до бази даних, держателем якої є Міністерство внутрішніх справ України, а адміністратором — Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр зазначеного Міністерства.

Згідно із документом, обов’язковій державній реєстрації геномної інформації підлягають:

особи, притягнені до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, щодо яких обрано запобіжний захід;
особи, які вчинили злочини проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, до яких за рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру;
особи, засуджені за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;
особи, які засуджені та відбувають покарання у вигляді позбавлення волі або мають незняту чи непогашену судимість за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, а також усіх категорій злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи;
інформація, встановлена в біологічному матеріалі, вилученому під час проведення слідчих дій з місць вчинення кримінальних правопорушень, скоєних в умовах неочевидності, або отримана під час досудового розслідування та неідентифікована.

Стаття 8 у новій редакції передбачає, що відбір біологічного матеріалу у разі введення воєнного стану в обов’язковому порядку здійснюватимуть у таких категорій осіб:

військовослужбовців;
поліцейських;
осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту;
членів добровольчих формувань територіальних громад.

А чи можна зареєструватися добровільно?

На платній основі громадяни отримають можливість добровільно зареєструвати свій ДНК у базі.

Право на використання геномної інформації отримують:

керівники прокуратур;
органів досудового розслідування;
прокурори;
слідчі;
дізнавачі;
уповноважені особи оперативних підрозділів;
уповноважені особи Національного центрального бюро Інтерполу в Україні та органи іноземних держав у разі дотримання ними вимог, передбачених чинним законодавством.

На думку авторів Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», це дасть змогу забезпечити спрямування і координацію зусиль правоохоронних органів у сфері боротьби зі злочинністю та виконання ними соціальних функцій (розшуку безвісти зниклих осіб та встановлення осіб невпізнаних трупів), захисту прав і свободи людини, слугуватиме ефективним засобом профілактики злочинності. Варто зазначити, що закон надзвичайно доречний в умовах війни.

Зберігатимуть матеріал протягом 75 років.

Читайте також: Якщо втратили рідну людину: в Україні працює сайт пошуку зниклих