Коли стріляють гармати, музи не мовчать: журналістка поспілкувалася з керівником Військово-музичного центру Сухопутних військ ЗСУ Романом Павлівом. Ще нещодавно Роман зі своїм військовим оркестром радував запальними ритмами первомайчан.

Романом ПавлівРоман ПавлівФото: Суспільне

Історія знайомства та передісторія інтерв’ю

З капітаном Романом Павлівом, нині начальником оркестру Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України (м.Чернігів), я знайома ще з часів, коли Роман був очільником Первомайського оркестру сорокової артбригади. Це десь після 2015 року. Наша тісна співпраця була вибудувана на хвилі патріотичного виховання студентської молоді. Оркестр був частим гостем на наших заходах. Ми любили їх слухати, спілкуватися. Це були по-справжньому драйвові хвилини спільної роботи, сповнені щирості та патріотичності. Після підвищення Романа у посаді, а його за активну творчу діяльність направили керувати оркестром у Чернігові, зрозуміло, ми рідше контактували, але я стежила за діяльністю молодого та талановитого військового капельмейстера. Не так давно в соцмережах я наштовхнулася на виступ оркестру військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України. Переглянула, отримала море задоволення. Відразу такий підйом! І так захотілося розповісти про Романа, про його колектив і про їхню творчість в цей непростий для країни час.

Фото: Військово-музичний центр Сухопутних військ Збройних Сил України

«Ми переможемо, бо в наших жилах тече козацька кров»

— Щиро радію зустрічі і дуже хочу розповісти про вашу творчість, про колектив, яким керуєте нині, про ваше становлення та призначення оркестру.

— Ви знаєте мене фактично з перших днів мого професійного становлення, яке відбувалося у хорошому місті Первомайську в 40-й артбригаді. Там я сформував та розвивав свій перший оркестр, який і надалі продовжує виконувати свої завдання, але вже без моєї участі. За свою активну роботу я отримав підвищення та переїхав до славетного міста Чернігова. Тут мене призначили на посаду заступника начальника центру — начальника оркестру Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України. Таких центрів, до речі, в Україні три: Сухопутних військ — Чернігів, Морських сил — Одеса і Повітряних сил — Вінниця.

До 2013 року таких центрів було в рази більше, але тодішній владі, яка була під впливом рф, це було не вигідно. Військові оркестри є найбільшими скарбниками саме україномовної музики, народної музики. Таких великих бібліотек в Україні дуже мало, згадайте всі наші патріотичні пісні часів січових стрільців і УПА. Всі вони були написані і зібрані, збережені капельмейстерами військових оркестрів тих часів і вивезені в Америку і Канаду, де змогли зберегтись і в 1991 році повернутись в марші ЗСУ.

Як приклад, Михайло-Орест Гайворонський — капельмейстер військового оркестру УНР, на честь якого я назвав оркестр в Первомайську, та інші.

— Як змінилося життя оркестру в воєнні часи? Що в репертуарі?

— Від початку повномасштабного вторгнення, перші півтора місяці, музичні колективи найчастіше були задіяні в ритуалах поховання. Але головною задачею колективу було, є, та буде — це підтримка бойового духу наших воїнів. Колектив оновився: підтримати наших воїнів побажала наша неймовірно патріотична молодь. Хочу сказати, що молоді музиканти професійно та гідно несуть цю ношу. Репертуар у нас різний. На мою думку, він повинен бути близький і зрозумілий. Мінімум лірики, переважають сильні рішучі пісні, відомі хіти, авторські пісні, в яких люди оспівують героїчність та незламність наших людей. Звісно, без іронії не буває веселої української пісні, наприклад — «Рускій корабель іди на х**». Жива інструментальна музика дає масу життєдайних емоцій. Всі секрети нашого репертуару можу розповісти в окремому інтерв’ю.

«Оркестр — це талановиті люди: музиканти, які вміють діяти, як одне ціле»

— Де доводиться давати концерти? Чи буваєте на передових позиціях? І який статус вашого оркестру?

— Про те, де ми виступаємо та специфіку нашої роботи, багато говорити не буду. Ворог не повинен знати наших секретів. Наш колектив — це Військово-музичний центр Сухопутних військ. Він є окремою частиною, яка спеціалізується на виконанні завдань за призначенням. Для мене оркестр — це талановиті люди: музиканти, які вміють діяти, як одне ціле, і на високому професійному рівні виконувати музичні твори. Відбір музикантів відбувається за їхніми професійно-людськими якостями. Тобто, окрім професійності, людина повинна розуміти і вміти працювати в команді, знаходити своє місце і правильно контактувати з колегами по цеху.

— Яка роль музики під час війни?

— Під час відряджень я чітко зрозумів, що музична підтримка — дійство, програма, яку привозить для військових той чи інший колектив — є неймовірно важливою. Перед колективами стоїть важка задача: потрібно продумати все до дрібниць. Від цього залежить, чи зможе людина, яка перебуває в напрузі і страху, хоча б на ці 60 хвилин забути, де вона, і що реальність страшна. Або все навпаки, якщо це реабілітація тих, хто повернувся з передової, згадати про те, що є патріотизм, є за що воювати, що вони потрібні, і є за що стояти.

«Порівняно з першими концертами під час війни, сьогоднішні дуже видозмінилися»

— Хто переважно ваші глядачі і як вас сприймають?

— Репертуарна програма весь час аналізується та переформатовується. Порівняно з першими концертами під час війни, сьогоднішні дуже видозмінилися. Зміни в репертуарі, кількості творів, якості, щирості і харизматичності, у віддачі на сцені. Напевно, головним доказом того, що ми на вірному шляху, є слова наших воїнів: «Приїздіть до нас у всі підрозділи, ми вас любим, ви виступаєте потужніше, ніж відомі артисти, які приїздили до вас».

— Традиційне запитання: ваші плани на майбутнє?

— Плани на майбутнє — ПЕРЕМОГТИ, зберегти наших людей, втримати фронт, за який відповідаємо, фронт, який запалює серця і надихає тих, хто тримає оборону ціною всього, що у них є, ціною свого здоров'я і життя. Виступати ще потужніше, ще більше драйву, все для ЗСУ, все для України!

— Дякую! Після Перемоги обов’язково приїду на ваш концерт. А вам бажаю ще більше стійкості, мужності, божої милості та ніколи не мовчати, навіть коли гармати стріляють. Вірю у вас! Слава Україні! Героям Слава!

⚡️ Актуальні новини Миколаєва та Миколаївської області читайте на сайті УкрНет. Люди та історії, які надихають всю Україну!

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися