27 травня в Українському домі у Варшаві відбувся показ документального фільму «Вільна людина. Проща». Головний герой стрічки — ветеран російсько-української війни, блогер, мандрівник, автор бестселеру «Сліди на дорозі» Валерій Маркус.
Стрічка охоплює події від 2014 року, коли Валерій ще під прізвищем Ананьєв почав вести відеоблог просто з поля бою російсько-української війни, яка у той час називалась АТО. Саме тоді молодий український вояк, який за власним зізнанням лише показував «понти» у кадрі, отримав свою першу популярність. У фільмі використано відеоматеріали з особистого архіву Маркуса, його власні спомини, а також розповіді добрих знайомих блогера — волонтера Ігоря Хмилевського, телезірки Яніни Соколової, музиканта Олександра Положинського («Тартак»). Режисеру Сергієві Дмитренку вдалось переконливо зобразити еволюцію особистості свого героя. На самому початку молодий хлопець у військовій амуніції самозакохано демонструє власні «крутість» та дотепність на камеру телефону. Втім, за шість років Валерій проходить складний шлях особистісного становлення. Через втрати побратимів, контузії, конфлікти з військовим керівництвом, життєву кризу після демобілізації, усвідомлення себе як українця, яскраві подорожі по всьому світу, написання книги і справжній комерційний успіх на заздрість знаним українським письменникам, Валерію зрештою вдається найважче — прийти до самого себе та знайти своє місце в житті. Події фільму закінчуються 2020 роком, а роботу над ним завершено вже на початку 2022-го.
Валерій Маркус (Ананьєв) народився і виріс у Первомайську. Проте назву рідного міста він жодного разу не згадує ані на кількох десятках сторінок автобіографічної книги, де він змальовує свої дитячі роки, ані у фільмі, в якому, зокрема, розповідає про часи навчання у дев’ятому класі. Втім, як стверджує Сергій Дмитренко, вже після зйомок фільму «Вільна людина. Проща», Валерій відзняв у Первомайську багато матеріалу. Сам режисер бачив близько двох годин чорнового відео, за його визначенням, «ностальгійного характеру». На ньому Валерій, зокрема, прогулюється вулицями рідного міста, показує місце, де був недобудований басейн, під спомини про підліткові пригоди, розповідає та навіть відтворює традиційну забаву первомайських школярів — полювання на тарантулів, змагається на турніку з місцевими підлітками. Зрештою, на тих кадрах Валерій Маркус також відкриває завісу, з якою метою він сам доклався до створення плутанини стосовно місця свого народження і у деяких випадках вводив публічність в оману повідомленнями, ніби рідним домом для нього був той-таки Первомайськ, але на Луганщині. Якою буде доля відзнятого на малій батьківщині матеріалу, тепер не відомо. Адже після початку повномасштабної війни 24 лютого Валерій повернувся до війська (де нині створив елітний підрозділ у складі ЗСУ), фільм Сергія Дмитренка закінчується титрами з повідомленням про це.
Прем’єра стрічки «Вільна людина. Проща» відбулась 6 травня у Кам’янець-Подільському. Після цього були демонстрації у Чернівцях, Львові (де нині триває прокат) і Червонограді. Столиця Польщі — перше закордонне місто на мапі його показів.
Наразі фільм починає своє фестивальне життя, вже отримано перше підтвердження участі від одного з фестивалів у Великій Британії.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
