Виїхати з тваринкою у країни Європи зовсім нескладно: на кордоні на вас чекатимуть волонтери, які допоможуть не лише із переноскою, але й чіпують вашого улюбленця, і зроблять щеплення від сказу. А от як бути далі? Своїм досвідом з Гард.City поділилася біженка, яка перетинала не один кордон із собакою.
Навіть думки про те, аби покинути стареньку тваринку, у нашої героїні не було.
«Це частина мого дому, це частина родини, він — як дитина. Ані із вивезенням з України, ані із ввезенням до Румунії, де я проживала перший час, проблем не було жодних. А потім виникла необхідність подорожувати літаком», — розповідає журналістці пані Валентина.
Далі ми переповімо досвід нашої героїні, яка побажала залишитися анонімною.
Отже, Європа намагається допомогти власникам тварин, аби ті врятували своїх улюбленців. Наприклад, болгарська авіакомпанія Bulgaria Air скасувала всі збори за перевезення домашніх тварин на своїх регулярних прямих рейсах для пасажирів, які мають українські паспорти чи картки біженця.
Евакуація з-під Києва. ІлюстраціяФото: bbc.com
Які документи потрібно зібрати
Однак подбати про документи для тваринки доведеться.
- Якщо подорожуєте наземним транспортом, вимоги досить демократичні та лояльні. Щеплення від сказу + квиток + паспорт.
- Якщо маєте у планах літак, доведеться побігати.
Перш за все, вам доведеться звернутися до установи, що може підтвердити наявність у тварини антитіл до сказу. Нашій героїні ця процедура обійшлася у суму більше як 1700 гривень. Робити тест можна не раніше як на 22-й день після вакцинації, чекати на результат — 7-10 днів. Якщо антитіл не виявили, роблять вакцину повторно і знову чекають 21 + 10 днів.
У тварини має бути ветеринарний паспорт європейського зразка (окрім українського міжнародного довелося оформити ще один) та всі вакцини. За дві доби до вильоту ветеринар має провести дослідження та обробку тварини від паразитів. Крім того, доведеться взяти сертифікат на ввезення тваринки у країну призначення. Брати його треба у державній санітарній установі країни, звідки ви подорожуєте.
Тобто у вас мають бути: висновок щодо антитіл до сказу, сертифікат, паспорт європейського зразка та білет. Валентина наголошує: у неї спитали про документи для цуцика лише один раз за кількаденну подорож різними видами транспорту, але краще не ризикувати.
Настя Тиха стала зіркою соцмереж завдяки доброму серцю та фото під час порятунку собак з інвалідністюФото: vechirniy.kyiv.ua
Тваринка у літаку
Під час проходження контролю в аеропорту, тваринку доведеться витягти з переноски та взяти на руки, як дитину. В окремих аеропортах навіть є спеціалізована рамка безпеки, через яку проходять власники зі своїми тваринками.
Окремо варто подбати про переноску. Останнім часом компанії вимагають м'яку переноску, хоча правила обмежують офіційно лише вагу та розміри. Крім того, подбайте про те, як вивести тварину до туалету. Адже не у всіх аеропортах є так звані туалетні зони.
До тваринок у більшості авіакомпаній ставляться дуже добра. У літаку французьких авіаліній, наприклад, героїні дозволили залишити песика у більш зручній твердій переносці, яку мали б здати у багаж. Але там літак був напівпустий. Якщо літак забитий пасажирами, песик подорожуватиме під сидінням попереду вас, на руки брати не дозволять.
Протягом польоту випускати тварину із переноски, або брати на руки суворо заборонено. Але поставити водички завжди можна й потрібно. Іноді тваринка може навіть поїсти, тож краще мати із собою невеличкий запас сухого корму.
Перетнути кордон іноді важче, ніж здається. Але є волонтери
Тепер найскладніше. Правила ввозу тварин у різні країни також відрізняються. Наприклад, наші друзі їхали через Мексику до США. Там взагалі складно. Тваринку довелося залишати у таборі із волонтерами. Ті розшукали громадян Сполучених Штатів, які погодилися допомогти із перевезенням песика, взявши його до своєї автівки. Інакше варіантів немає. Із власниками обмінюються контактами, й вони чекають на свого улюбленця уже на тому боці кордону.
Нашій героїні довелося чекати майже добу, але все закінчилося добре.
«А взагалі скажу так: головне — це бажання, — наголошує наша співрозмовниця. — Якщо ти не здатен кинути друга напризволяще, знайдеш і сили, і можливості, і ресурс. Просто бери та роби. Якщо тільки шкодуватимеш себе, тоді й заводити собаку було не варто».
«Як ми перенесли подорож? Тут вам відповідь надасть лише ветеринар. Ми дуже сумнівалися, у нас стара та хвора тваринка. Але не бачили іншого виходу. Заспокійливе не давали, але намагалися постійно бути поруч. Тепер він поруч із нами, і ми щасливі», — підсумувала розповідь Валентина.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
