Героїчна оборона Маріуполя у російсько-українській війні 2022 року стала символом стійкості українців та їхньої готовності боронити власну землю до кінця. Так, саме власну землю, бо Маріуполь — це органічна та невід’ємна складова української держави. Так твердить історія, а саме вона є посвідкою на проживання народу на власних землях. Брати Капранови звернулися до українців за інформаційною підтримкою: справжню історію України потрібно популяризувати.

Брати Капранови у своєму фейсбуці звернулися до підписників:

«Друзі, потрібна інформаційна допомога!

Оскільки Маріуполь зараз знаходиться у центрі світової уваги, ми зробили відео про його історію з англійськими субтитрами. Для чого? Щоб іноземні журналісти та публіка мали джерело правдивої інформації про український Маріуполь, а не повторювали російські брехні про заснування Єкатєріной та й взагалі про російський Донбас.

Що ви можете зробити? Розповсюдити це відео максимально серед українців за кордоном, серед знайомих іноземців і попрохати їх у свою чергу розповсюдити це далі. Наша задача — протидіяти російській пропаганді на міжнародному рівні і просувати правду».

Героїчна оборона Маріуполя у російсько-українській війні дві тисячі двадцять другого року стала символом стійкості українців та їхньої готовності боронити власну землю до кінця. Так, саме власну землю, бо Маріуполь — це органічна та невід’ємна складова української держави. Так твердить історія, а саме вона є посвідкою на проживання народу на власних землях.

Зазвичай саме Донеччина виступає головним аргументом прибічників путінської теорії клаптиковості України та потрактування нашої держави як штучного утворення. І це при тому, що в кінці вісімдесятих і на початку дев’яностих минулого століття виступи донецьких шахтарів були чи не найпомітнішим політичним чинником, який спричинив вихід України зі складу Радянського союзу та проголошення, чи якщо бути точнішими, відновлення власного суверенітету. Референдум про незалежність на Донбасі дав дуже переконливі результати: у Донецькій області за проголосували вісімдесят три і дев’ять десятих відсотки, а у Луганській — на чотири сотих відсотка менше — вісімдесят три і вісімдесят шість сотих.

Звісно, ми із вами пам’ятаємо, як раптово політична позиція цього регіону змінилася на сто вісімдесят градусів і врешті завершилася «донецьким» проросійським президентом, та неспроможністю індустрійних районів Донбасу протистояти прямій російській окупації у дві тисячі п’ятнадцятому році.

То може, той національний виступ Донеччини на межі дев’яностих був випадковим протуберанцем, а донецький дикий степ і справді був диким, поки його не заселила русская імператриця Єкатеріна Друга?

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися