Зізнайтеся, навіть у 30, 40, 50 років по вашій спині біжить холодок, ледь чуєте: «Скоро 1 вересня, час до школи!» Попри намагання реформувати школу, робочі навантаження та програма, яка щороку ускладнюється, змушують дітей відчувати щось не надто приємне. Як же підготувати дитину до школи морально, аби 1 вересня було все ж таки святом знань? Сьогодні нам дає поради психолог Юлія Мудра.
Консультує психолог Юлія Мудра
На жаль, великій частині українських дітей школа не приносить гарних асоціацій. Буває: навчання схоже більш на муки, ніж на радість та задоволення. Причин цьому багато, починаючи від особливостей самої дитини, закінчуючи умовами, в яких ми всі опинилися.
Та й пандемія наклала великий негативний відбиток на наше життя. І ще не раз вона нам відгукнеться скаргами всіх категорій і вікових груп населення на психологічний стан.
Що найчастіше турбує батьків
Але повернімось до наших школярів. Частина запитів, з якими до мене звертаються школярі та їхні батьки, це:
- адаптація до нових умов (навчання, колектив тощо);
- булінг;
- відсутня мотивація до навчання (взагалі, не тільки шкільного навчання);
- зміна формату навчання на дистанційне чи екстернат;
- підліткові зміни.
Дитина не хоче отримувати нові знання? Не може бути!
Бажання дитини навчатися є природним. Але чому воно з часом згасає? Це питання цікавить багатьох батьків. Причин цьому багато, і для кожної дитини є свій список, в залежності від особистих причин та життєвих обставин, що з'являються.
Розглянувши історію кожної дитини окремо, не складає проблеми побачити повноцінну картину та знайти корені проблеми небажання вчитися.
Складніше повернути та розвинути бажання отримувати нові знання.
І тут цікавий момент, адже не все залежить від дитини! Не потрібно перекладати всю відповідальність на неї.
Є те, що більшим чином залежить від неї (внутрішня мотивація) і те, що впливає ззовні (зовнішня мотивація).
Мотивацію до навчання можна розділити на зовнішню та внутрішню:
- внутрішня — особисті інтереси дитини, мрії, потреба у спілкуванні, бажання досягнути чогось тощо;
- зовнішня — гроші, нагороди, речі, визнання (думка оточуючих), уникнення від покарань тощо.
Важливо розвивати в дитині внутрішню мотивацію! Адже зовнішня мотивація врешті дає протилежний результат.
Отримати як наслідок демотивацію ризикують діти, які:
- отримують зовнішні винагороди за свою працю, наприклад гроші, подарунки чи навіть оцінки;
- мають забагато тиску та контролю;
- не вірять у себе та свої здібності, не почуваються компетентними та вправними;
- відчувають своїх вчителів як холодних і недружніх,
- ті, хто не почуваються в психологічній безпеці вдома та в школі.
Крім того, батьки мають розуміти, що існує чимало факторів, які формують бажання дитини вчитися. Що треба враховувати:
- школа — це не єдине місце, де дитина черпає знання та бажання навчатися. Тому важливими є допомога та підтримка батьків і оточення;
- існують різні способи навчання, спілкування, подачі себе тощо (культура розмаїття);
- неформальні підходи до навчання теж мають право на існування, тож не варто стверджувати, що лише звична для вас особисто система отримання знань є ефективною.
Тобто якщо дитина свій вільний час витрачає, вивчаючи особливості малювання аніме в інтернеті, не варто розповідати, що це все дурня і краще б вона почитала щось цікавеньке з хімії або алгебри. Крім того, саме у такому спілкуванні із колом однодумців дитина розуміє, що нові навички дозволяють відчути себе впевненіше.
Як спонукати дитину до навчання?
Пізнавати світ, вивчати себе та інших вже закладено в дитині. Але щоб зберегти та розвити це бажання, потрібно докладати зусиль.
- Розвивати навички до навчання взагалі, а не саме до шкільного навчання.
- Слідкувати за психічними станом дитини та вміти його стабілізувати.
- Вчити застосовувати знання на практиці та отримувати від цього задоволення.
- Розвивати вміння не відступати перед труднощами та долати їх.
- Підтримувати.
- Хвалити не тільки за результат, а і за процес, вчитися отримувати задоволення від процесу.
- Давати свободу бути самостійними (гіперопіка — це тюрма для особистості дитини).
- Приймати дитину такою, якою вона є, не намагатися робити з неї «комфортну» дитину чи «перекроїти» її на свій лад.
- Давати позитивний приклад. Якщо батьки не люблять вчитися, і взагалі в сім’ї інші цінності та установки, що тоді ви, батьки, можете вимагати від своєї дитини?
- Дякуйте своїм дітям за те, що вони просто є у вашому житті, та любіть не за щось, а тому що це ваша рідна людина, і вам у цьому житті випала велика нагорода бути батьками.
У всьому цьому вам допоможуть як власні уміння, так і допомога спеціалістів шкільних та позашкільних закладів. Не соромтесь звертатися за допомогою!
Наразі школа переживає часи змін, реформацій, звичайно, для всього потрібен час, тому маємо надію, що ми для себе сформуємо ментально близьку та комфортну систему освіти.
Дбайте про себе та своїх близьких! Завжди рада допомогти!
А якщо вам здається, що дитина має радіти тому, що має змогу ходити до школи, коли десь там у далекій Африці діти... Згадайте про навантаження, яке шановне Міносвіти упевнено визначає як «1, 2, 3 години на домашнє завдання». Згадайте, скільки насправді витрачає дитина на уроки, та зрозумійте: їй потрібна насамперед підтримка (батьків, друзів, психолога). І щоб 1 вересня не перетворювалося на початок нового важкого року, влаштуйте вдома невеличке свято, а краще: зробіть це сімейною традицією.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первмайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
