Брудні, худющі, блохасті — проте люди не проходять повз, а беруть їх додому. І мають нагороду: з першої миті безмежну любов, а за кілька тижнів — красеня кота чи кицю. Дивіться, які вони були та якими стали: вуличні хвостики-смугастики-вусатики, котрим пощастило знайти своїх людей. Може, й ваше хвостате щастя десь недалеко? Зробимо світ кращим з Гард.City!
Мабуть, кожен, хто має домашнього улюбленця, може розповісти захопливу історію. Історію про те, як знайшли одне одного. Історію зворушливу чи кумедну, тривожну чи драматичну, але неодмінно — зі щасливим продовженням. Погляньте на світлини первомайчан із фейсбуку.
Бублик: яким був і яким став
Кончіта: якою була і якою стала
Ляля: яка була і яка стала
Лола: така була і така стала
Разючий контраст між тим, якими ці котенята були і в яких гарних, доглянутих, чистеньких, пухнастих красунь та красенів вони виросли! І це диво своїми руками може зробити кожна небайдужа людина.
Джессі: такою була і якою стала
Джессі поневірялася в центрі Первомайська, блукаючи у сквері Перемоги, де й знайшла «свою людину». Приїхала до свого нового дому в рюкзаку велосипедиста. Занедбане голодне кошеня стараннями друга-людини за пару місяців перетворилося на шикарну мадам із золотими очима, вишуканим хутром та неповторним характером. Хто, як не Джессі, вміє злітати вам на плечі, коли приходите в гості, грати лапками на планшеті та вигадувати власні котячі ігри зі своїми правилами — наприклад, доганялки!
Розповім вам нашу історію
Жовтневого вечора їхала додому з центра, Одеською вгору на ровері. Було мокро й не так, щоб дуже тепло. Бачу, на узбіччі якась ганчірка біліє. Проїхала за інерцією півтора метри вперед, озирнулася. А то не ганчірка, а кошеня. Крихітне, брудно-світлого якогось кольору, очі позакисали, ребра стирчать. А в мене завжди є з собою пакетик котячого корму. Ровер прихилився до дерева, пакетик видобуто з наплічника — бачили б ви, як воно їло! А багато ж не можна давати одразу. Котеня трошки поїло... й замуркотіло. Отаке мале, худе — й муркотить скільки є сили. І що з ним робити? Тримаючи в долоні знахідку, телефоную додому. Що скажуть домашні? Квартира, п'ятий поверх. Ми вже маємо кицю — як вона поставиться до малого? Але залишити його при дорозі було неможливо.
Отож за кілька хвилин з дому прибіг син, він покотив ровера, а я несла свою знахідку. Зустріч була весела. Я повідомила киці, щойно переступила поріг: «Ми тобі друга принесли!» Киця шипіла — шо ви таке принесли?! Довелося закрити її в кімнаті, а малого — в ванній на карантин. Викупали, потім промивали очі. Потім облаштували гніздечко. Потім прибирали, бо від їжі — мабуть, малий хтозна й коли взагалі їв — в нього сталася проблема зі шлунком. Потім гріли воду та підкладали в гніздечко пляшки, або воно вночі не змерзло. Вранці малий шокував свою старшу подругу та розсмішив усіх — під час сніданку вибрався зі свого карантину та стрілою метнувся до миски з їжею. Киця здивовано витріщалася на те, як ОЦЕ мовчки, швидко та похапцем жере з її тарілочки. Доки ми гадали, як би їх поделікатніше познайомити, все вирішилось саме собою. Щоправда, пізніше сталася одна котяча бійка — але під час неї вони, мабуть, з'ясували стосунки, й нині живуть дружно.
Довго переповідати, скільки всього було. Купали з шампунем, сушили м'якенькими ганчірочками, гріли біля батареї, купували краплі від бліх, від кліщів, краплі для очей, мазь від лишаїв, засіб від паразитів. Часто у вуличних безхатьків цілий букет отого всього — проте не варто боятися. Це все можна подолати. Два-три тижні карантину, лікування, догляду й гарного харчування — і «ганчірка» перетворилася на красуню кицю, білу й пухнасту!
Біляшинка — така була
Біляшинка — такою стала
І хто б міг подумати, що отака краса звідкись сидітиме при дорозі? Та тепер вона має теплий дім, гарну подругу, вдосталь смачної їжі та людей, котрі люблять своїх вусатиків від кінчиків вусів до кінчика хвоста. І вусатики відповідають любов'ю. Чого лише варте щире муркотіння й ті зворушливі та кумедні моменти, які дарують нам ці пухнасті клубочки!
Пухнасті клубочки
Бажаємо й вам знайти своє пухнасте щастячко!
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
