У неділю, 30 травня, мешканці мікрорайону Скала влаштували громадські збори. Журналістка Гард.City дізналася, яке питання вже не один рік хвилює громаду.
Мабуть, багатьом містянам відомо, що в мікрорайоні Скала мешкають переселенці із Західної України та їхні нащадки. Люди бажають, щоби місцевий храм Святого Архистратига Михаїла перейшов з УПЦ Московського патріархату до Української православної церкви Київського патріархату.
Мешканка району Скеля Ганна Іванівна, 84 роки:
— У 1951 році нас переселили з Дрогобицької області, Нижньо-Устрицький район. Зараз там Польща. Нас виселили цілий район. Мені тоді було тринадцять років. І одне із сіл сюди виселили. Раніше це була Одеська область, а тепер Миколаївська. Ми там залишили... теж у нас був храм. І тут, одразу як ми приїхали, наша громада і ще місцеві люди стали будувати церкву. Там є така маленька, зразу збудували маленьку, з глини. А тоді вже взяли план на великий храм. Тоді була «совєцька власть», не давала зробити українську церкву. А зараз вже прийняли Томос, і ми можем мати свою церкву. Значить, ми хочем, щоб була церква українською. Православна церква України. Зібрали народ. Але нам не прийшло ніякої відповіді, і ніхто нас не підтримував. Окрім того, що ми самі тут робили. А цей батюшка Московського патріархату, він був проти. Пару чоловік є, що його підтримують. Він завжди нам казав, що церква українська, православна. А я йому кажу: «Що ви говорите? Чого ви не молитесь за Україну, чого ви не поминаєте на поминальних службах українських воїнів, які загинули за Україну?» Ми двічі збирались на збори. Раз ми зібрались біля церкви — він викликав поліцію. А другий раз ми збиралися біля школи номер сім, зібрали делегацію та відправили всі ці документи в Миколаїв. Далі справа не пішла. А тепер збираємось знов, ось — депутата запросили. Людей багато, всі хочуть, щоб була церква українська.
На зборах були присутні депутат Первомайської міської ради Євген Нотевський та активіст Володимир Питомець, запрошені громадою.
Головою зборів одностайно обрали Георгія Вікторовича Кузьменка. Голова взяв слово:
— Тут зібралися прихильники відродження всього українського, що тільки може бути. І найперше — це віра. Прикрий факт: в той час як Росія воює з Україною, у нас є російські церкви. В багатьох містах перехід (до православної церкви України Київського патріархату — прим. авт.) відбувся, українською мовою проводять богослужіння. Пропоную проголосувати за перехід і робити всі кроки, щоб це рішення втілити в життя. Якщо кожен підтримає, разом ми зможемо це зробити. Треба, щоб нас прийшло не 30-40, а 300-400.
Слово взяла Ганна Іванівна:
— Я вам скажу по правді: всі підтримують Україну. Може, є пара чоловік, що шкодують за «совєтським союзом». Але за Україну не тільки переселенці, але й ті, що споконвіку живуть у Первомайську. Прихожан багато.
Наталія Іванівна, листоноша:
— Я обслуговую сімсот будинків, і всі підтримують. У 2019 році вже проводили збори з цього питання. Зібрали 250 підписів. Комісія, обрана з членів громади, склала протокол, і документи, оформлені юридично, надіслали в Миколаївську єпархію православної церкви України. Проте відповіді не отримали.
Володимир Питомець:
— Два роки тому всі голосували, документи відправили. Вони мають силу, і ми будемо продовжувати. Треба збільшувати громаду, хоча б половина району щоб з'явилася, тоді ніхто не заперечуватиме. А як нас буде маленька купка, ми упремось у ті ж ворота. Наша згуртованість подолає бар'єри.
Євгеній Нотевський:
— Можу надіслати депутатський запит щодо документів, в якому стані ваша справа. Якщо Миколаїв не допоможе, звертатимемось далі, в Київську єпархію. Я на вашому боці.
Багато хто з мешканців бажав висловитися. Голоси лунали звідусіль:
— У Первомайську всі українці, і тільки одна українська церква, а шість московських!
— Он і біля 1-ї школи надали місце для будівництва московської церкви...
— Люди не розуміють, коли богослужіння ведеться старослов'янською мовою. А в українській церкві воно ведеться українською, і все зрозуміло.
— Цю церкву (храм Святого Архистратига Михаїла — прим. авт.) мої батьки будували своїми руками, камінь за каменем.
Наталія Іванівна додала:
— Спочатку реставрували церкву в Грушівці. Потім збудували дві церкви: одна на сто душ, друга на триста. До нашої церкви дуже багато ходило людей, з усього Первомайська. А чому? Тому що переселенці із Західної України дуже гарно колядували, співали, щедрували. В московських церквах цього нема. Недільна школа дитяча була, а зараз нема нічого.
Над різноголоссям впевнено пролунали слова Ганни Іванівни:
— Ми нікого не боїмося! Це наша Україна. Ми любимо Україну і хочемо, щоб церква була українська!
Станом на 30 травня 2021 року вже було зібрано 97 підписів за перехід приходу до Української православної церкви Київського патріархату.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
