13 березня 2021 року первомайський гурт CripteX відзначив своє 11-річчя. Гард.City зустрівся з лідером гурту Олександром Гурським та розпитав про творчість, проблеми музикантів та концерти в зоні АТО.
Олександр Гурський
Редакцію Гард.City можна сміливо назвати фанатами CripteX: ми слідкуємо за діяльністю гурту й неодноразово публікували матеріали з новими піснями, тому й спілкування було легким та невимушеним, попри доволі непрості теми. Автор пісень, лідер та постійний учасник гурту — Олександр Гурський, саме з ним вдалось записати інтерв'ю.
Назва
13 березня 2010 року ми зібрались разом й вирішили все повністю змінити — назву, підхід, репертуар. Ми шукали назву, яка б нас ні до чого не зобов’язувала, не прив’язувала б до певного стилю, стандартів чи вимог. Щоб назва лишалась лише назвою.
Я мало книжок прочитав у своєму житті. В той момент якраз читав Дена Брауна «Код да Вінчі» й запропонував хлопцям назву CripteX (неологізм, вигаданий Деном Брауном, який означає портативне сховище, використовуване для секретних повідомлень — Вікіпедія). Якийсь максималізм був у цій назві.
Насправді, як показав час, назва не запам’ятовується. Мабуть, це найгірша назва у світі. І це один із нюансів, який зіграв погану роль з нашою популярністю.
Склад гурту
Постійні зміни у складі гурту — наша основна проблема. Має бути команда, яка в будь-який момент збереться разом на репетиції, записи, поїде грати на фестиваль, в клуб чи будь-куди ще. Такого ніколи не було. Хтось відколовся, передумав, сім’я, поїхав вчитись, пішов в армію. Це мега-проблема. В Первомайську знайти музикантів надскладно.
Якщо взяти кістяк гурту, то це я та Дмитро Дударев — барабанщик. Нас разом де тільки не носило. Інші музиканти приходили та йшли.
З чого почалась любов до музики
У музичній школі я навчався пару років. Провалив екзамени й разом з вчителями та директором школи вирішили, що краще не витрачати час.
Музика зацікавила з касет батька, мами — закордонний та російський рок, Скрябін, ВВ, Океан Ельзи. Певно, всі починають однаково: сподобався якийсь гурт, захотів зіграти пісню, навчився — і вже рок-зірка.
Пам’ятаю, коли починалась моя підліткова меломанія, хотілось мати свій гурт, виступи, репетиції, записи, пісні свої писати. Я навіть не уявляв, що так і буде.
Першу гітару мені купив тато, а от навчили грати мене у дворі. Музична школа дещо дала з музичної грамоти, а акорди, підбір — цього навчили старші хлопці.
Тематика пісень
Соціальна сатира. Це не зовсім те, що болить мені особисто (мені болить багато чого). Намагаюсь не зациклюватись на тому, що з’їдає саме мене. Обираю теми, які болять більшості населення нашої країни. З останнього — про коронавірус (думаю, багато хто й себе впізнав у цих наріканнях на ситуацію), про війну, ментальність, про сміття навколо.
Спочатку це був бунт, протест, можливо, десь наївний, всього було занадто — емоцій, посилів. Це був юнацький бунт. Зараз матеріал більш зважений. У ньому теж є бунт та протест, але більш приземлений, зрозумілий людям. Мені це ближче — менше філософії (вона присутня, але не така, що не розумієш, про що пісня).
Виступ у зоні АТО
Емоції від виступів дуже змішані. Ти приїздиш туди, де стріляють (або поруч), дивишся на зморених бійців, маєш вийти та передати їм трохи позитиву. Але ти не знаєш, чи потрібно їм це. Ти приїхав з мирної території, відіграв для них, поспілкувався, а потім поїхав туди, де спокійно, де не стріляють.
Це щось більше, ніж виступ. Не знаю, як правильно пояснити. Ти не знаєш, як тебе сприймають ці люди. Емоції переповнюють: люди в таких складних умовах тримають оборону, намагаються якось облаштувати своє життя. При цьому вони настільки позитивні, заряджені. Дуже незвичні концерти там були. Мабуть, одні з найскладніших і одні з найцікавіших.
Чого не вистачає для розвитку
Чітких цілей. Років десять тому ми думали, що будемо їздити в тури, по фестивалях, писатимемо альбоми, зніматимемо кліпи й усе це було лише на словах, до справи не доходило. І в цьому проблема — ми багато боялись та соромились. До реалізації планів просто не доходило. В першу чергу не вистачає чітких цілей. Якщо є ціль, ти шукаєш шляхи вирішення проблем.
Найуспішніший період
Фото: З Facebook-сторінки гурту CripteX
Період, який реанімував наш гурт — починаючи з 2018 чи 2019 року. Ми це все назвали «Острів». Познайомились із людиною, яка в Мигії на острові проводить рафтинг-тури та піші тури. Домовились: щосуботи від початку сезону розважатимемо туристів.
Почали з того, що грали біля вогнища — я та Ігор Марченко. Це був переломний момент, до цього, мабуть, два роки нічого не грали. А тут знову з'явився стимул щось розбирати, писати. Це було класно (локдаун змінив наші плани).
Не скажу, що найкращі виступи були там, одні з найкращих. Єдина проблема для мене, як для автора — цей ринок потребує каверів, своє (авторське) мало кого цікавить.
Плани на майбутнє
Плани: щоб це все не заглохло. Ми дуже багато часу втратили через те, що не мали де виступати (локдаун). Головна ціль на сьогодні — зібратись з духом та написати щось нове. Було б здорово ще записати збірку чи альбом.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
