Минулий рік був непростим в усіх сенсах та негативно вплинув на спортивне життя. Втім, Первомайська міська Федерація кіокушин карате не лише відзначила 15-річний ювілей, а й попри всі проблеми продовжила розвиватися та працювати на перспективу, бачити нові горизонти та будувати подальші плани. Про те, з якими здобутками підійшли до дня народження первомайські каратисти, тренера Юрія Галімона розпитувала журналістка Гард.City.
За 15 років існування міської Федерації кіокушин карате юні каратисти завоювали 1694 медалі різного ґатунку. За плечима — 140 змагань, як результат — 96 чемпіонів та призерів чемпіонатів України з кіокусін, 44 чемпіони та призери Кубку України з кіокусін, 14 чемпіонів та призерів Відкритих міжнародних змагань із кіокусін (Польща 2011 р., Чехія 2011-2013 рр., Молдова 2016-2017 рр., Білорусь 2018 р.), 13 чемпіонів та призерів Кубків та чемпіонатів Європи з кіокусін (Польща 2011 р., Сербія 2012 р., Польща 2013 р., Болгарія 2016 р., Польща 2016 р., Польща 2017 р., Німеччина 2019 р.), 1 бронзова медаль Кубку Світу з кіокусін (Болгарія 2019 р.), 1 срібна медаль на Чемпіонаті Світу з кіокусін (Японія 2017 р.), 2 золоті — на Чемпіонаті Світу з кіокусін (Болгарія 2018 р., Казахстан 2018 р.).
Чим живе міська Федерація кіокушин карате сьогодні, дізнавалися у тренера-викладача вищої категорії з карате, майстра спорту Юрія Галімона.
— Юрію, для міської Федерації кіокушин-карате 2020 рік — ювілейний, вам виповнилося 15-ть. Це багато чи мало?
— Для мене, як керівника федерації, 15 років — це багато. Тому що позаду довгий спортивний шлях, роки наполегливої праці, на сьогодні набутий величезний практичний досвід, на завтра намічені нові рубежі й перспективи, які нам належить вирішити й подолати.
— Скільки років особисто ви у спорті?
— Я у спорті з 1997 року, вже 19 років — на тренерській роботі.
— За цей час були сотні змагань, чемпіонатів, поїздок. Які із них запам’яталися найбільше і чим?
— Кожен турнір залишає слід у пам’яті як спортсменів, так і тренера. Це можливість зробити висновки, відкорегувати тренувальний процес, побудувати подальші плани. Ми ведемо запис поєдинків і потім розглядаємо їх, аналізуємо, робимо роботу над помилками, удосконалюємо майстерність.
Особливо запам’яталися міжнародні змагання. Це чемпіонат світу в Японії у 2017 році: в країні, яка є родоначальником карате і всіх його напрямків, тож для нас він став серйозним випробуванням сил. Цікавими і значущими були також чемпіонати Європи, тому що відвідати такі заходи для спортсменів із маленького міста завжди престижно. В пам’яті вихованців на все життя залишаються приємні спогади про іншу країну, про чемпіонат, це величезний практичний досвід. Були змагання у Польщі, Сербії, Казахстані, Чехії. У 2011 році ми вперше виїхали за кордон, у Чехію, мені важливо було побачити, як спортсмени покажуть себе на міжнародному рівні, як працюватимуть у складі збірної України зі спортсменами з інших країн — долатимуть язиковий бар’єр, психологічне навантаження. На чемпіонаті в Польщі я був офіційним представником від Міністерства молоді і спорту збірної України. На всіх нас лежала велика відповідальність не лише за своїх спортсменів, а й за всю команду, за всю країну. І наші спортсмени-каратисти показали залізний характер, силу духу й неймовірне прагнення до перемоги.
— Чи є у вас послідовники серед ваших колишніх вихованців і скільки наразі дітей займається кіокусін карате?
— Міська федерація кіокушин-карате наразі налічує близько 70 вихованців. Спортсмени минулих років ще занадто юні для тренерської інструкторської діяльності, у них ще все попереду.
— У вас оновлений спортзал. Як змінилася матеріальна база і як це впливає на тренування?
— Ми роками працювали над зміцненням матеріально-технічної бази. З колишнім міським головою Людмилою Дромашко розглядали різні варіанти і зійшлися на тому, що залишаємося у нашому приміщенні, адже воно для нас економічно вигідне. Ми зробили у ньому гарний ремонт. Мрія кожного тренера — щоб спортсмени займалися у гарних умовах, в теплому спортзалі. Завдяки депутатським коштам встановили витяжку, нове татамі, нові маківари для опрацювання ударів, придбали 40 шоломів, захисне спорядження, яке дає можливість каратисту бути більш захищеним. Це вагомий крок вперед для досягнення кращих результатів.
— Карате більш чоловічий вид спорту, але у вас багато дівчат. З ким легше працювати?
— Я вклоняюся перед дівчатами, тому що даний вид карате найжорсткіший серед 12 видів, він є повноконтактним і складним видом спорту. Пишаюся не лише їхніми досягненнями на змаганнях, а й тим, що дівчата поряд із хлопцями доводять: не важливо, хто ти за статтю, важливі твоє бажання і особиста мета. Вони не лише витримують навантаження, а й задають темп для юнаків, бувають і сильнішими, і стараннішими за однолітків, відповідальніше ставляться до тренувань, прагнуть максимальних досягнень. Працювати однаково з усіма, все залежить від виховання дитини, від її готовності сприймати інформацію, слухати, виконувати вимоги тренера. Основне — відповідальність і цілеспрямованість, яка закладається батьками протягом перших років життя. Але дівчата більш прогресивні і більш відповідальні.
— З якими здобутками ви входите в новий 2021-й?
— Завойований вшосте Перехідний кубок Миколаївської області. Взяли участь у тренувально-атестаційному зборі Первомайської федерації кіокушин карате, Відкритому Кубку Львова з кіокусін карате, Чемпіонаті України з кіокусін карате (м. Запоріжжя), відкритому чемпіонаті Одеської області (м. Одеса). Загальна кількість медалей різного ґатунку — 55.
— Колись у інтерв’ю ви казали, що кіокусін карате — це цілісна система виховання, яка налаштовує на дисципліну, розвиває людину не лише фізично, а й розумово, гартує характер і волю. Завдяки чому досягається такий виховний ефект у досить жорсткому виді спорту?
— Протягом життя дитині, підлітку, дорослій людині доводиться бороти лінь, слабкість, сором’язливість. Це все відпадає саме по собі на карате. Якщо учень чогось не знає чи не вміє, він отримує погану оцінку, його чекає неприємна розмова з батьками. Шлях усвідомлення своїх помилок і недопрацювань довгий, розтягнутий у часі на роки. А на карате рахунок йде на секунди. Не зреагував, не був уважний, не був відповідальний — отримав травму від супротивника: і фізичну, і психологічну.
На тренуванні недопрацював, значить, не отримав бажаного результату, проявив слабкість. Цей вид спорту готує майбутню людину до прийняття швидких рішень, до відповідальності, вчить аналізувати ситуацію, виховує волю та дисципліну, розвиває цілісну особистість. Кожна помилка – це біль, через який потрібно пройти, але тільки так виховується боєць.
— Спорт — це ще й здоровий спосіб життя вихованців.
— Так. У спорті по-іншому не можна. Якщо ти палиш чи вживаєш алкоголь, то не зможеш витримати фізичні навантаження та інтенсивні тренування. Організм дає збій і каже тобі, щоб ти визначився: ти у спорті чи ні. Це і здорове харчування, і обмеження у солодощах, за цигарки і спиртне і мови немає. У свідомості спортсменів з дитинства закладаються основи здорового способу життя.
— Чи є вікові обмеження для занять кіокусін карате?
— У цей спорт ніколи не пізно йти, головне, щоб людина визначилася, навіщо це їй потрібно. Найстарший спортсмен, який у нас займається нині, віком 48 років.
— Які традиції живуть у вашому колективі?
— Всі дні народження відзначаємо з пригощеннями, на свята дівчата і хлопці вітають один одного. На Новий рік обов’язково збираємося по групам, проводимо святкову програму з конкурсами і концертом, учні співають, грають на музичних інструментах, читають вірші. Це весело, круто, емоційно. Коли приїжджаємо із змагань із здобутками, батьки збираються, зустрічають нас, вітають, незважаючи, чи це день, чи ніч.
— Чи маєте свої спортивні прикмети, знаки чи заборони перед змаганнями?
— Ні. Знаємо одне: якщо у дорогу йде сніг або дощ — це до удачі. Отець Анатолій нас благословляв і казав, що вода — це джерело життя, це добро, і для нас це працює.
— До яких змагань або чемпіонатів готуєтеся наразі?
— Питання відкрите, бо не знаємо, що буде з пандемією. Якщо все гаразд, то на нас чекають змагання за Перехідний кубок Миколаївської області у лютому, який відбудеться у Миколаєві. Від його результатів залежатиме, чи залишиться цей кубок у нас. Планів багато. Але в карантині є свої плюси, він дасть змогу зосередитися на тренуваннях, на удосконаленні техніки. Тому що за 9 місяців 12-13 змагань — це багато і важко, ми не встигаємо поліпшувати свої технічні навички. Давно хотів на цьому зосередитися, але життя весь час вимагає руху вперед, до вершин.
— Яке ваше найвище досягнення як спортсмена, тренера і наставника?
— Як спортсмена – бронза на Кубку Європи у 2002 році серед чоловіків в Угорщині. Як тренера — виховання неодноразових чемпіонів світу.
— Що найважче у роботі тренера?
— Знайти ключ до кожного спортсмена і допомогти йому дійти до вершини успіху. Бо перед нами діти із своїми характерами, мріями, переживаннями. Трикутник успіху: тренер, батьки, учні, які всі разом максимально працюють на результат.
— Відчуваєте підтримку з боку бізнесу, влади, батьків?
— Від батьків і влади підтримка є, з бізнесом не працюємо. Завдяки депутатському корпусу ми мали можливість відвідувати змагання усіх рівнів, тому що для батьків відправити дитину на 10-12 змагань накладно, це великі кошти. А якщо чемпіонати Європи в інших країнах, то це нереально. Тому з 2011 року влада міста постійно допомагала, відшкодовували кошти на проїзд, проживання, за що ми дуже вдячні. Сподіватимемося, що і нова влада буде підтримувати нашу найчисельнішу і найрезультативнішу спортивну громаду, щоб ми могли і надалі прославляти наше місто і країну на міжнародній спортивній арені.
— Кілька слів про родину і як проводите вільний час.
— Вільного часу мало, бо всі працюємо.
Донька Анна після садочка тренується, дружина теж тренується, знаєте, у всіх нас життя йде у шаленому ритмі.
— Донька вже віддала перевагу спорту?
— У неї немає варіантів. Змалечку вона на тренуваннях 6 разів на тиждень.
— Де проходять ваші тренування?
— Тренувальні зали у нас за адресами: вул. Коротченка, 4, пров. Бебюш Капон, 9. Тож якщо хтось хоче займатися кіокусін карате, стати частиною нашої дружної спортивної родини, ми на вас чекаємо. Життя зі спортом цікаве, яскраве і насичене подіями!
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
