У Первомайському краєзнавчому музеї зберігається одна з понад тисячі робіт первомайського художника зі світовим ім'ям Андрія Антонюка. Що це за картина і як потрапила до музею, дізнавалася журналістка Гард.City.

Відвідати Первомайський краєзнавчий музей, у якому зберігаються зоологічні, археологічні, етнографічні та інші колекції, знаряддя праці, вироби місцевих промислів різних історичних періодів, твори мистецтва та народної творчості, — це як доторкнутися до минулого, до історичної спадщини міста. Про кожен музейний експонат наукові співробітники музею можуть довго й цікаво розповідати. Особливу цінність представляють експонати, пов’язані з життям всесвітньо відомих людей, народжених на нашій благословенній землі.

Андрій АнтонюкАндрій АнтонюкАвтор: niklife

З одним із них ми вирішили познайомити читачів Гард.City. Не всі знають, що у краєзнавчому музеї міста зберігається картина нашого відомого земляка Андрія Даниловича Антонюка — українського живописця, Заслуженого художника УРСР (1989), лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1994), Народного художника України (2007) та Почесного громадянина міст Первомайська та Миколаєва. Про безцінний подарунок місту від художника розповіла виконуюча обов’язки завідувача Первомайського краєзнавчого музею Олена Красіна.

— Пані Олено, про який музейний експонат йтиметься у нашій заочній екскурсії?

Олена КрасінаОлена Красіна

— Музей — це науково-просвітницький заклад, основна мета якого збереження історії в предметах. Мета краєзнавчого музею — зберігати історію свого краю, те, що з нею пов’язане. Тому у нас є і предмети побуту, і картини, і документи, і книги, що розповідають про історію краю та людей, які тут проживали. Звичайно, це і експонати, пов’язані з великими людьми, що народилися чи жили у Первомайську. Наше місто може пишатися тим, що є батьківщиною двох лауреатів Шевченківської премії — поета і письменника Миколи Вінграновського і художника Андрія Антонюка. І ми горді тим, що у нашому музеї зберігається картина «Пам'ять народна», подарована Андрієм Антонюком.

— Як картина «Пам'ять народна» потрапила до музею і скільки картин митця знаходиться у нашому місті?

— Подарунок був переданий музею під час відкриття погруддя Тараса Шевченка в центрі міста. Так сталося, що у місті мало картин художника (за моїми даними). Одна його робота знаходиться у громадському музеї школи №17. Невелика колекція є у сім’ї брата Андрія Даниловича — Семена Антонюка, який і до сьогодні проживає у батьківському обійсті на Богополі, в Первомайську.

— Розкажіть про картину.

— Картина «Пам'ять народна» була написана у 1972-1976 роках, а подарована музею у 80-х роках.

Картина «Пам'ять народна»Картина «Пам'ять народна»

Вона присвячена нашим предкам, які полягли на полях війни, захищаючи країну. Тому вона написана у темних тонах, а от яскраві червонобокі яблука символізують продовження життя. На полотні біля могили зображені мати на колінах, старенький батько з капелюхом в руці, дівчина з родинним рушником — символом зв’язку між поколіннями. Всі вони схилилися в зажурі. Основний посил картини у тому, що пам'ять народна про загиблих героїв житиме вічно і передаватиметься з покоління в покоління. Роботи Андрія Антонюка за стилістикою міфологічні та на перший погляд химерні, тому і сюжет здається простим і наївним, але смислове навантаження глибоко філософське та водночас, як народні казки, зрозуміле загалу.

— Сучасні мистецтвознавці назвали стиль Андрія Антонюка символіко-реалістичним українським міфологізмом.

— Так, взагалі стиль робіт художника далекий від академізму. Він близький до українського наївного мистецтва, яскравими представниками якого є, наприклад, Катерина Білокур, Марія Приймаченко. Незважаючи на те, що він професійний художник, має гарну художню академічну освіту, цей напрямок мистецтва був йому близький.

— Нещодавно вийшла книга про художника, чи є вона у вашому музеї?

— 13 жовтня у нашому музеї було відкрито виставку одного предмету до Дня народження Андрія Антонюка.

Презентували нову книгу «Сто слів про Андрія Антонюка»

Два екземпляри були передані в наше місто, один — брату художника, інший отримав наш співробітник музею Юрій Островершенко, як один із співавторів. Це цікаве видання, у якому представлені спогади людей, що знали Андрія Даниловича, були дотичні до його творчості, до його сім’ї, мали щастя спілкуватися з ним. Упорядником збірки виступив Тарас Кремінь, робота над нею тривала кілька років. Це розповідь про художника Антонюка як про людину. Іноді, коли великі постаті йдуть із життя, з них намагаються створити «ікону». Але кожна творча людина має як періоди піднесення, так і миті розчарування. Андрій Данилович прожив щасливе і важке життя – мирське та творче.

Ось такі дві цікавинки, пов’язані з художником, є у нашому музеї.

— Чи були виставки робіт Андрія Антонюка у нашому музеї за його життя?

— Персональних прижиттєвих виставок Андрія Даниловича у нашому музеї не було. Але у 2018 році був організований великий виставковий проєкт «Учителю, хто ми?», презентований фондом Андрія Антонюка, де були представлені роботи Майстра та художників півдня України «З кола Антонюка» (В. Кабаченко, В. Покиданець, О. Маркітан, В. Бахтов, Д. Антонюк, Д. Молдованов), які вважали Андрія Даниловича своїм вчителем, Спочатку виставку презентували у Миколаєві, потім — у Первомайську, а далі проєкт подорожував Україною.

У 2019 році у нашому музеї була представлена виставка робіт Андрія Даниловича із сімейного архіву. Це картини, які зберігаються у родині його брата. На ній були представлені роботи, починаючи від учнівських — ікони, які він писав для своєї мами, і навіть робота, яку він написав у 7-му класі, ще кілька академічних робіт — пейзажів.

— Чи є у музеї особисті речі, пов’язані з нашим всесвітньо відомим земляком?

— Ні, особистих речей немає. Є книга про нього, яку подарувала родина, кілька буклетів з виставкових проєктів. Фонд Андрія Антонюка активно займається виставковою роботою.

У Андрія Антонюка є талановитий син Данило, теж художник, але він має іншу манеру, свій почерк, своє впізнаване обличчя. Сімейна династія художників продовжується.

Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися