Смартфон у школі: за чи проти? Що думають на цю тему вчителі та учні

«Щодня діти одного із класів школи на моїх уроках використовують телефон. Я даю їм завдання знайти певну інформацію після того, як виконано основний обсяг навчального матеріалу. Тоді кажу: «А тепер працюємо з інтернетом». Даю це дозовано, до кількох хвилин. І це добре, тому що налаштовано на самостійний пошук пізнавальної, цікавої, позитивної інформації.
Але під час перерв і вранці перед уроками мобільні телефони стають проблемою. Замість того щоб вийти на свіже повітря, чи підготуватися до уроку, чи випити чаю у їдальні, чи поспілкуватися з однокласниками, побігати та відпочити, у дітей вільний час приречений на спілкування з мобільним телефоном. А ще додайте час, який вони проводять з телефонами і комп’ютерами вдома, і отримуємо величезну проблему: хвороби очей і хребта. Вчителі проводять роз’яснювальну роботу щодо шкідливості надмірного використання гаджетів, але важливо, щоб і батьки, в свою чергу, звертали на це увагу. І все-таки я думаю, що смартфони дітям потрібні. Навіть для того, щоб батьки були спокійні і знали, що з їхньою дитиною все гаразд».

«Я не вважаю мобільні телефони проблемою, просто потрібно знайти баланс — де, як і коли його використовувати. На уроці він стане в нагоді, коли потрібно прослухати музичний твір, знайти потрібну інформацію. Бувають випадки, що хтось зловживає, але це не системно, робимо зауваження. Я категорично проти того, щоб забирати телефони. По-перше, це власність дитини, яка коштує недешево, і навіщо вчителю брати на себе відповідальність за її збереження чи тимчасове тримання у себе.
Звісно, в інтернеті існують загрози для дітей, але якщо батьки — друзі дитини, яким вона довіряє, це допоможе уникнути негараздів, ми у школі також ведемо роз’яснювальну роботу».

«Я вважаю, що вчителі можуть забирати мобільні телефони тоді, коли учні граються ними, або коли не хочуть ставити на беззвучний режим і вони посеред уроку починають грати. У нас є пара учнів, які іноді під партою тишком граються в ігри. А що вчителю залишається робити? Вони ж заважають всьому класу».

«Думаю, забирати мобільні телефони неправильно, все ж таки це власність людини, ми іноді користуємося ними по завданню вчителя, частіше всього на уроках музики, географії, зарубіжної та української літератури. Зрідка буває, коли хтось забувся вимкнути і телефон горлає на весь клас, тоді вибачаємося перед вчителем і вимикаємо. Але це поодинокі випадки, в основному, батьки знають розклад уроків і якщо щось термінове, телефонують на перервах».

«Мобільний телефон — це, звісно, річ потрібна, але якщо посеред уроку починає грати, заважає всім. Вчитель пояснює тему і у когось заграла мобілка. Всі учні обертаються, щоб подивитися, а вчителю доводиться знову зосереджувати увагу учнів на уроці».

«Одного разу був випадок, коли вчителі поскаржилися класному керівникові на те, що кілька учнів гралися телефонами під партами. Тоді ми були покарані всі — до кінця дня телефони знаходилися у класного керівника. Після цього вже так не робимо».

«Проблема телефонів існує тоді, коли діти граються ними, а так мобільний телефон — це насамперед пошук інформації, наприклад, якщо по зарубіжній літературі потрібно знайти відео, прослухати аудіозапис, щось прочитати чи знайти цікаве повідомлення. Також і на англійській мові. Мобільний телефон — мій помічник, це і можливість спілкуватися, і зробити захоплююче фото чи відео».

«Мені мама мобільний телефон в школу не дає, тож я ним і не користуюся, і вчителі не сварять. Але якби в учнів були планшети з інтернетом, то телефони не були б потрібні і проблема ігор на уроках зникла б».